1. Словник синонімів української мови

світати

СВІТА́ТИ безос. (про настання світанку, ранку), РОЗВИДНЯ́ТИСЯ, РОЗВИ́ДНЮВАТИСЯ, СІРІ́ТИ, ДНІ́ТИ, РОЗСВІТА́ТИ, РОЗСВІТАТИСЯ, СВІТЛІ́ТИ, СВІТЛІ́ШАТИ, ЯСНІ́ТИ, ЗОРІ́ТИ, ЗОРЯ́ТИ розм., МРІ́ТИ. — Док.: розвиднитися, розсвіну́ти, посвітлі́ти, посвітлі́шати. Почало світати... Зорі меркли у синьому небі, само воно біліло (Панас Мирний); Благаю Бога, щоб світало, Мов волі, світу сонця жду (Т. Шевченко); Розвиднялось. Світлішало небо, бліднули зорі (О. Іваненко); Іще надворі й не сіріє, А Клим уже до річки йде (С. Воскрекасенко); Гості роз'їхались вже, як дніло надворі (І. Нечуй-Левицький); На сході починає світліти. Яскравіше вимальовуються корпуси і димар тартака (С. Чорнобривець); На сході світлішало (З. Тулуб).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. світати — (про початок світанку) розсвітати, розвиднюватися, дніти, (дуже рано) сіріти, світліти, ясніти, зоріти. Словник синонімів Полюги
  2. світати — світа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. світати — Займатися <�заводитися> на світ, РОЗВИДНЯТИСЯ, сіріти, док. обвиднітися. Словник синонімів Караванського
  4. світати — див. розвиднятися Словник синонімів Вусика
  5. світати — [св'ітатие] -айеи Орфоепічний словник української мови
  6. світати — -ає, недок. 1》 Ставати світлішим, яснішим на світанку; розсвітати. 2》 безос. Наставати (про світанок); розвиднятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. світати — СВІТА́ТИ, а́є, недок. 1. Ставати світлішим, яснішим на світанку; розсвітати. – Миколо, мій голубе сизий! – сказала Мокрина. – Чи зоря світає на небі, чи сонце грає чи ніч вкриває землю, – думка про тебе тліє в моєму серці (І. Словник української мови у 20 томах
  8. світати — Світа́ти, -та́є; свіну́ти, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. світати — СВІТА́ТИ, а́є, недок. 1. Ставати світлішим, яснішим на світанку; розсвітати. — Миколо, мій голубе сизий! — сказала Мокрина. — Чи зоря світає на небі, чи сонце грає чи ніч вкриває землю,— думка про тебе тліє в моєму серці (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  10. світати — Світати, -тає гл. безл. Свѣтать, разсвѣтать. Світає, край неба палає. Шевч. Ой без милого соловейка і світ не світає. Мет. 5. Словник української мови Грінченка