1. Словник синонімів української мови

синій

БЛАКИ́ТНИЙ (який має колір ясного неба, лазурі, бірюзи і т. ін.), ГОЛУБИ́Й, ЛАЗУ́РО́ВИЙ поет., ЛАЗУ́РНИЙ поет. (кольору лазурі — перев. із сл. небо, море, із сл. колір, відтінок і т. ін.); НЕБЕ́СНИЙ (перев. про колір, відтінок); БІРЮЗО́ВИЙ (кольору бірюзи — блакитний або зеленувато-блакитний); АКВАМАРИ́НОВИЙ (кольору аквамарина — блакитно-зелений або блакитний); БАРВІ́НКОВИЙ (кольору квітів барвінку). На ній уже було найкраще її блакитне плаття (М. Хвильовий); З чаші неба голубої Світить сонце на ріллю (В.Сосюра); Яке ж над нами лазурове, чисте и бездонне небо (П. Козланюк); Цвіт небесний любила, Голубі плаття носила (А. Тесленко); На сході небо ледь-ледь починало світліти — з густо-синього переливалося в бірюзове (А. Головко); Порошинки іскор спалахували у ласкавих аквамаринових хвильках (З. Тулуб); Море було таке барвінкове, ніби хто половину земного виднокругу загорнув у широченний сувій блакитного шовку (Ю. Збанацький). — Пор. си́ній.

СИ́НІЙ (який має колір синьки і т. ін.); ВОЛО́ШКО́ВИЙ (кольору волошок); ВАСИЛЬКО́ВИЙ (яскраво-синій, як у васильків); КУ́БОВИЙ, ІНДИ́ГОВИЙ (густо-синій); УЛЬТРАМАРИ́НОВИЙ, ЕЛЕКТРИ́К (яскраво-синій); САПФІ́РОВИЙ, САПФІ́РНИЙ (кольору сапфіру). Клапті хмарок зворушливо-білі, Синє небо за серце бере... (М. Рильський); В алеях парку товпились волошкові сутінки (П. Кочура); Глянув на море, а воно ніби й не було ніколи волошковим, густо-синім (Ю. Збанацький); Ходив поміж повстанцями юнак — Волосся русе, очі василькові... (В. Бичко); Куплю зараз, думаю собі, кубового ситцю, закажу чоботи (Панас Мирний); Над головою розгорнулось по-осінньому вже густо-синє, ультрамаринове, оксамитове небо (О. Копиленко); Далеко темніє (судно) серед густої сапфірної синяви (О. Гончар). — Пор. блаки́тний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синій — (кольору синьки) волошковий, васильковий, лазуровий, ультрамариновий, сапфірний. Словник синонімів Полюги
  2. синій — си́ній прикметник Орфографічний словник української мови
  3. синій — (колір) волошковий, жм. синьковий, (темносиній) індиґовий, (густосиній) ультрамариновий; синенький, синюватий, синявий, синястий, синісінький. Словник синонімів Караванського
  4. синій — Засинений, засиній, лазуровий, небосиній, пересинений, підсинений, присинений, просинений, просиній, просинюватий, сапфіровий, синенький, синесенький, синісінький, синіючий, синюватий, синюшний, синявий, синь, синьота... Словник синонімів Вусика
  5. синій — [син'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  6. синій — -я, -є. 1》 Який має забарвлення одного з основних кольорів спектра – середній між голубим і фіолетовим. || Який цвіте квітками такого кольору. || Зробл. із квіток такого кольору. || Який кольором наближається до синього; який має відтінок синього кольору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. синій — СИ́НІЙ, я, є. 1. Який має забарвлення одного з основних кольорів спектра – середній між голубим і фіолетовим. Стрів [Антін] несподівано Марту. Ішла назустріч, затягнена в синій новий костюм (М. Словник української мови у 20 томах
  8. синій — Синій, як буз. Про чоловіка, який посинів від холоду або погано виглядає. Синій, як курячий пуп. Таке ж саме значення, як і попереднього прислів'я. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. синій — Я, -є. П'яний. Прикольно так собі сидять два алкаші на брівці «сині-сині». Тут один говорить: — Вася! (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
  10. синій — мол. 1. -я, -є; П'яний. <...> майже кожен новонароджений — це уже букетик хвороб, яким нагородила "синя" чи "накумарена" та ж горе-ненька з якимсь забродою алкоголіком чи наркоманом (УМ, 20.08.1999). ПСУМС, 63. 2. -нього, ч. Те саме, що синяк. ПСУМС, 63. Словник жарґонної лексики української мови
  11. синій — (і) за си́нім мо́рем, нар.-поет. 1. У далеких краях; дуже далеко. Якби то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла (Т. Шевченко). і за мо́рем. (Галочка:) Я знатиму, що і за морем ви за мною скучатимете (Г. Квітка-Основ’яненко). Фразеологічний словник української мови
  12. синій — Си́ній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. синій — СИ́НІЙ, я, є. 1. Який мав забарвлення одного з основних кольорів спектра — середній між голубим і фіолетовим. Стрів [Антін] несподівано Марту. Ішла назустріч, затягнена в синій новий костюм (Коцюб. Словник української мови в 11 томах