синій

СИ́НІЙ, я, є.

1. Який мав забарвлення одного з основних кольорів спектра — середній між голубим і фіолетовим.

Стрів [Антін] несподівано Марту. Ішла назустріч, затягнена в синій новий костюм (Коцюб., II, 1955, 298);

Радісно веселили око яскраво-червоні, сині й жовті фарби, в які помальовано передню стіну кожної хати (Смолич, І, 1958, 52);

Петро, стрункий, широкоплечий, з русявим чубом і синіми очима стояв серед хати (Панч, II, 1956, 512);

Він спинився біля куща і зірвав укрите синім пилом темне гроно винограду (Досв., Вибр., 1959, 431);

*У порівн. Дні потяглися для мене, як синій чад (Коцюб., II, 1955, 256);

// Який цвіте квітками такого кольору.

Розкинувсь по землі синій ряст; розрослась зелена рута (Вовчок, І, 1955, 91);

Засиніли довгі смуги толоки, вкриті синіми та фіолетовими квітками (Н.-Лев., VI, 1966, 85);

Боєць стояв над кущиком синіх васильків (Гончар, III, 1959, 63);

// Зробл. із квіток такого кольору.

На голові [у Русалки Польової] синій вінок з волошок (Л. Укр., III, 1952, 232);

// Який кольором наближається до синього; який має відтінок синього кольору.

От і Дніпро блищить синьою хвилею, і човни по березі розкидані (Вовчок, І, 1955, 100);

Вже синя крага пропливла Дніпром… Вже гріє сонце (Перв., II, 1958, 186);

У гори вітер з заходу навіяв синіх непроглядних хмар і заліг (Чорн., Визвол. земля, 1959, 77);

// Уживається як постійний епітет до деяких назв.

Ой як зацвіло синєє море Та різними цвітами (Укр. нар. пісні, 1, 1964,102);

Хмаро… Гей хмаро!.. Візьми і мене В край той з тобою за синєє море (Черн., Поезії, 1959, 62);

// у знач. ім. си́нє, нього, с. Синій колір.

Попереду жінка в сірому, а за нею жінка в синьому (Коцюб., І, 1955, 286);

Вона малює піч синім і червоним, чорним і рудим, жовтим і зеленим, як учила її покійна мата (Ю. Янов., II, 1958, 184).

◊ Си́ній папіре́ць; Си́ня бума́жка, заст., розм. — у дореволюційній Росії — п’ятирублевий кредитний білет.

Чіпка взяв гроші, подумав, повертів у руках синю бумажку, заховав її в касет з тютюном (Мирний, І, 1949, 242);

Си́ній птах див. птах;

Си́ні мунди́ри — жандарми, які в дореволюційній Росії носили мундири синього кольору;

Си́ня панчо́ха, зневажл.— суха, черства жіика, що втратила чарівність, цілком віддалася науковим інтересам, книгам і т. ін.

Не любить Ліночка «синіх панчіх», хоч і самій, між нами кажучи, трьох десятків доходить (Мам., Тв., 1962, 197);

Си́ня пти́ця див. пти́ця.

2. Який дуже зблід, змарнів або почервонів, набувши відтінку такого кольору (про обличчя, шкіру і т. ін.).

Втеребила [мати] в пісок жовтий Старі сині руки (Шевч., І, 1963, 162);

На другий день усі бачили Остапа з червоними очима і синім носом (Мирний, IV, 1955, 30);

Ясногорська справді стояла бліда, з синіми смугами під очима (Гончар, III, 1959, 196);

Біле, аж синє, тіло його запалилося на сонці, почервоніло на спині та шиї (Тют., Вир, 1964, 232);

// Який має обличчя, шкіру такого кольору (про людину).

Князь аж синій походжає Та сам несмілих наливає [споює] (Шевч., II, 1963, 25);

Бурунда, німий, синій з натуги і злості, зирнув довкола по долині (Фр., VI, 1951, 132);

Наперед вийшов велетень-рибалка,.. поліз у воду, одразу став синій (Ю. Янов., II, 1958, 190);

Не жити вже Демидові на білому світі, бо ж такий він синій та пухлий (Довж., І, 1958, 307);

// у знач. ім. си́нє, нього, с. Відтінок такого кольору (про обличчя, шкіру).

У п’яниці кола не під очима синє, так плечі в глині (Укр.. присл.., 1955, 211).

◊ Бі́дний, аж си́ній — дуже бідний.

— Он недавно в одного чоловіка з сусіднього села хату спалили. А він же такий бідний, аж синій (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 230);

Як бу́бен (пуп і т. ін.) си́ній (си́ня) — який дуже посинів (від холоду, нездужання, злості і т. ін.).

Тряслась [Сивилла], кректала, побивалась, Як бубон, синя стала вся (Котл., І, 1952, 119);

Вскочив [Пилипко] у хату, як пуп синій, зубами цокоче (Мирний, IV, 1955, 288).

3. Уживається як складова частина ботанічних, зоологічних та інших назв, термінів.

Якщо синій люпин добре проростає, розвивається і дає найвищий урожай при ранньому посіві, то білонасінний кормовий треба сіяти в третій декаді квітня (Рад. Укр., 15.I 1954, 2);

У Карпатах водяться такі види бабок, як чотириплямиста, красуня блискуча, красуня-дівчина, дозорець, коромисло синє та ін. (Знання.., 2, 1973, 10);

Синій кит.