сказання

ЛЕГЕ́НДА (народне оповідання, часто з елементами казковості), СКАЗА́ННЯ, ПЕРЕ́КАЗ, МІФ (тільки з елементами казковості); СА́ГА (давньоскандинавська і давньоірландська). І легенди про героїв йдуть серед народу... (М. Шпак); ...Шелестить степ тирсою, шелестить, хвилюється, свято оберігаючи сказання про славу давно минулих днів (А. Трипільський). Не тільки гомерівський епос, але і трагедії Есхіла, Софокла, Евріпіда побудовані на народних міфах, народних сказаннях і переказах (М. Рильський); Дія молодечої поеми Пушкіна "Руслан і Людмила" починається і кінчається в Києві. Це — Київ казки, Київ билини, Київ народних переказів (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сказання — сказа́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сказання — -я, с. 1》 Жанр давньоруської розповідної літератури про історичних діячів і ті події, в яких вони брали участь. || Оповідний твір історичного або легендарного змісту; легенда. 2》 заст. Дія за знач. сказати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сказання — СКАЗА́ННЯ, я, с. 1. Жанр давньоруської розповідної літератури про історичних діячів та ті події, у яких вони брали участь; // Оповідний твір історичного або легендарного змісту; легенда. Народне сказання підносило чарівну постать народного месника [Г. Словник української мови у 20 томах
  4. сказання — СКАЗА́ННЯ, я, с. 1. Жанр давньоруської розповідної літератури про історичних діячів та ті події, у яких вони брали участь; // Оповідний твір історичного або легендарного змісту; легенда. Народне сказання підносило чарівну постать народного месника [Г. Словник української мови в 11 томах