1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сказання

сказа́ння

-я, с.

1》 Жанр давньоруської розповідної літератури про історичних діячів і ті події, в яких вони брали участь.

|| Оповідний твір історичного або легендарного змісту; легенда.

2》 заст. Дія за знач. сказати 1).

3》 Навчальні церковно-співацькі трактати, що в практиці 17 ст. існували у формі розповідей, спрямованих на засвоєння музичної грамоти та розвиток музичних здібностей півчих.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сказання — сказа́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сказання — СКАЗА́ННЯ, я, с. 1. Жанр давньоруської розповідної літератури про історичних діячів та ті події, у яких вони брали участь; // Оповідний твір історичного або легендарного змісту; легенда. Народне сказання підносило чарівну постать народного месника [Г. Словник української мови у 20 томах
  3. сказання — ЛЕГЕ́НДА (народне оповідання, часто з елементами казковості), СКАЗА́ННЯ, ПЕРЕ́КАЗ, МІФ (тільки з елементами казковості); СА́ГА (давньоскандинавська і давньоірландська). І легенди про героїв йдуть серед народу... (М. Шпак); ... Словник синонімів української мови
  4. сказання — СКАЗА́ННЯ, я, с. 1. Жанр давньоруської розповідної літератури про історичних діячів та ті події, у яких вони брали участь; // Оповідний твір історичного або легендарного змісту; легенда. Народне сказання підносило чарівну постать народного месника [Г. Словник української мови в 11 томах