1. Словник синонімів української мови

сквернити

ОСКВЕРНИ́ТИ (порушити чистоту, святість чого-небудь; поставитися до чогось високого, святого неналежним чином, принизливо), НАРУГА́ТИСЯ з чого, над чим, ПОГЛУМИ́ТИСЯ з чого, над чим, ОПОГА́НИТИ, СПОГА́НИТИ розм., ЗАПОГА́НИТИ розм., ОМЕРЗИ́ТИ заст. — Недок.: оскверня́ти, скверни́ти книжн., заст глуми́тися, опога́нювати, спога́нювати, пога́нити, запога́нювати, плюга́вити рідко. (Ярослав:) Де буде мир! І Богом я клянусь, Що кожного вразить моя сокира, Хто збаламутить Київ наш і Русь, Хто осквернить насильством справу миру (І. Кочерга); — Що вам думати про мою наругу, коли наругавсь лихий мій ворог над честю й славою козацькою? Пропадай шабля, пропадай і голова! Прощай, безщасна Україно! — і кинув об землю свою шаблю (П. Куліш); — ..Ти сором мій, ти опоганила наше чесне ім'я Лемішок... (І. Нечуй-Левицький); Дійшла чутка, що поглумилися над могилами наших моряків у Норвегії (В. Логвиненко); Усе злочинний вік споганив: шлюб, сім'ю... Посіяв всюди він мерзоту і трутизну (М. Зеров); Люде, род лукавий, Господнюю святую славу Розтлили — і чужим богам Пожерли жертви, омерзили І Пресвятого, горе вам! (Т. Шевченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сквернити — скверни́ти дієслово недоконаного виду оскверняти Орфографічний словник української мови
  2. сквернити — див. ПОГАНИТИ. Словник синонімів Караванського
  3. сквернити — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
  4. сквернити — -ню, -ниш, недок., книжн., заст. Оскверняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сквернити — моск. паскудити блюзнити, зблюзнювати, зблюзнити, позблюзнювати, наблюзнювати, наблюзнити, понаблюзнювати, облюзнювати, облюзнити, пооблюзнювати, поблюзнювати, поблюзнити, згиджувати, згидити, позгиджувати, загиджувати, загидити, позагиджувати... Словник чужослів Павло Штепа
  6. сквернити — СКВЕРНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., книжн., заст. Оскверняти. Умийтеся! Образ Божий Багном не скверніте. Не дуріте дітей ваших, Що вони на світі На те тілько, щоб панувать... (Т. Шевченко); [Марина:] Ґвалтом зла не викорениш, а більше роздратуєш... Словник української мови у 20 томах
  7. сквернити — СКВЕРНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., книжн., заст. Оскверняти. Умийтеся! образ божий Багном не скверніте. Не дуріте дітей ваших, Що вони на світі На те тілько, щоб панувать… (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  8. сквернити — Скверни́ти, -ню́, -ни́ш гл. Осквернять. Умийтеся; образ Божий багном не скверніте. Шевч. Словник української мови Грінченка