1. Словник синонімів української мови

скелет

КАРКА́С (металева або дерев'яна основа якоїсь речі, споруди, машини тощо), КІСТЯ́К, СКЕЛЕ́Т, КОРО́БКА (основа будівлі); О́СТОВ (внутрішня опорна частина споруди, установки і т. ін.); КО́РПУС (основа чи оболонка машини, механізму тощо). Прозорі каркаси майбутніх заводів — як величезні степові елінги на горизонті (Ю. Яновський); Дерев'яний каркас засолювального сараю, з якого зняли брезентове покриття, стояв сиротливо, біліючи тонкими кроквами (І. Багмут); Вони йшли поміж садків, у яких чорніли кістяки спалених хатів (Є. Гуцало); Видно було кілька обпалених війною коробок, біля них теж уже йшла робота, і весь Хрещатик скидався на дільницю якогось величезного будівництва (В. Собко); Громов надписує ящик своїми ініціалами. Таку ж позначку він робить і на остові свого верстата, що його допіру зняли з фундаменту (В. Кучер); Рухались також усі інші частини машини.., блискучі залізні дрюки то висувались наперед, то подавалися в глибину корпусу (І. Франко).

СКЕЛЕ́Т (ШКЕЛЕ́Т розм.) (сукупність кісток організму тварини, людини), КІСТЯ́К. Скелет динозавра; Під його портретом червоніє шматок.. оксамиту, в який вшито шістнадцять турецьких стрілок, знайдених в кістяку запорожця (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скелет — скеле́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. скелет — див. хребет Словник синонімів Вусика
  3. скелет — [скеилет] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. скелет — -а, ч. 1》 Сукупність кісток, що становлять тверду основу тіла людини та хребетних тварин; кістяк. || перен. Про дуже худу, виснажену людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. скелет — моск. кістяк кістяк, снасть Словник чужослів Павло Штепа
  6. скелет — СКЕЛЕ́Т, а, ч. 1. Сукупність кісток, що становлять тверду основу тіла людини та хребетних тварин; кістяк. Скелет становить опору всього організму (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  7. скелет — скеле́т (від грец. σκελετός – висохлий) 1. Сукупність міцних опорних або захисних утворів у людини й тварин. 2. Кістяк, каркас чого-небудь; схема. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. скелет — Тверда, міцна опірна конструкція, що виконує захисну функцію організму; у безхребетних найчастіше зовнішній с., напр., панцирі ракоподібних, раковини молюсків, рідше — внутрішній, напр., у коралів; для хребетних характерний внутрішній... Універсальний словник-енциклопедія
  9. скелет — СКЕЛЕ́Т, а, ч. 1. Сукупність кісток, що становлять тверду основу тіла людини та хребетних тварин; кістяк. Скелет становить опору всього організму (ІІІк. Словник української мови в 11 томах