словесність

ЛІТЕРАТУ́РА (вид мистецтва, що зображує життя, створює художні образи за допомогою слова, мови), СЛОВЕ́СНІСТЬ заст. З якоюсь пристрастю він сперечався Про діло кровне — про літературу! (М. Рильський); У нас якось майже вийшов з ужитку термін словесність (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. словесність — слове́сність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. словесність — -ності, ж. 1》 заст. Художня література та усна народна творчість, а також сукупність творів літератури й фольклору якогось народу. 2》 заст. Філологічні науки (лінгвістика, стилістика, літературознавство і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. словесність — СЛОВЕ́СНІСТЬ, ності, ж. 1. заст. Художня література та словесний фольклор. Національна формою, словесність наша, і писана й усна, є інтернаціональною за своїм змістом, за своїми тенденціями (М. Рильський); Усна словесність; Мфіологічна словесність. Словник української мови у 20 томах
  4. словесність — Слове́сність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. словесність — СЛОВЕ́СНІСТЬ, ності, ж. 1. заст. Художня література та усна народна творчість, а також сукупність творів літератури й фольклору якогось народу. Словник української мови в 11 томах
  6. словесність — Словесність, -ности ж. 1) Словесное извѣстіе, словесное сообщеніе. Та од. вас ні письмане перечуєш, ні словесности не перекажеш. н. п. 2) Словесность. Українська пісня і неписана словесність народу українського. К. ХП. 7. Словник української мови Грінченка