словесність
слове́сність
-ності, ж.
1》 заст. Художня література та усна народна творчість, а також сукупність творів літератури й фольклору якогось народу.
2》 заст. Філологічні науки (лінгвістика, стилістика, літературознавство і т. ін.).
|| Дисципліна, предмет у дореволюційній середній школі, яка давала систематичні знання з літератури.
3》 Назва філологічних дисциплін у сучасній школі.
4》 заст., розм. Усні заняття з солдатами дореволюційної російської армії, на яких вивчали військові статути.
5》 заст., розм. Усне повідомлення, переказ.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- словесність — слове́сність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- словесність — СЛОВЕ́СНІСТЬ, ності, ж. 1. заст. Художня література та словесний фольклор. Національна формою, словесність наша, і писана й усна, є інтернаціональною за своїм змістом, за своїми тенденціями (М. Рильський); Усна словесність; Мфіологічна словесність. Словник української мови у 20 томах
- словесність — ЛІТЕРАТУ́РА (вид мистецтва, що зображує життя, створює художні образи за допомогою слова, мови), СЛОВЕ́СНІСТЬ заст. З якоюсь пристрастю він сперечався Про діло кровне — про літературу! (М. Рильський); У нас якось майже вийшов з ужитку термін словесність (М. Рильський). Словник синонімів української мови
- словесність — Слове́сність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- словесність — СЛОВЕ́СНІСТЬ, ності, ж. 1. заст. Художня література та усна народна творчість, а також сукупність творів літератури й фольклору якогось народу. Словник української мови в 11 томах
- словесність — Словесність, -ности ж. 1) Словесное извѣстіе, словесное сообщеніе. Та од. вас ні письмане перечуєш, ні словесности не перекажеш. н. п. 2) Словесность. Українська пісня і неписана словесність народу українського. К. ХП. 7. Словник української мови Грінченка