1. Великий тлумачний словник сучасної мови

словечко

слове́чко

-а, с.

Зменш.-пестл. до слово 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. словечко — слове́чко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. словечко — СЛОВЕ́ЧКО, а, с. 1. Зменш.-пестл. до сло́во 1. – Чого ж ти, Василино, мовчиш? промов до мене хоч словечко, моє серце. Чи слати до тебе старостів, чи ні? (І. Словник української мови у 20 томах
  3. словечко — (а́ні) ні сло́ва. Нічого не розказувати нікому, не промовляти нічого. Потім зібгав мокру хусточку і загорнув її в газету. — Навіщо? Пошепки спитала Наталка. — А щоб дехто не бачив,— моргнув він і насварив пальцем.— Дивись мені, ані слова (С. Фразеологічний словник української мови
  4. словечко — Слове́чко, -чка, -чку; -ве́чка, -ве́чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. словечко — СЛОВЕ́ЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до сло́во 1. — Чого ж ти, Василино, мовчиш? промов до мене хоч словечко, моє серце. Чи слати до тебе старостів, чи ні? (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. словечко — Словечко, словечечко, -ка с. ум. отъ слово. Словник української мови Грінченка