1. Словник синонімів української мови

смалити

I. КУРИ́ТИ що і без додатка (цигарку, люльку тощо), ПАЛИ́ТИ, СМАЛИ́ТИ розм.; КАДИ́ТИ чим і без додатка, ДИМИ́ТИ (ДИМІ́ТИ) чим і без додатка, розм. (часто, довго, з азартом); ПОКУ́РЮВАТИ розм., РОЗКУ́РЮВАТИ розм., ПОПА́ХКУВАТИ розм. (проводити час за курінням). — Док.: курну́ти. Хто курить, той чорта дурить, а хто нюхає, той чорта слухає (приказка); Жадан ніколи не курив у його кабінеті (Я. Баш); Хтось біля вікна палив цигарку (Ю. Яновський); Данило підійшов до близнюків, які вже розсілися на бомбі, немов на колоді, і смалили саморобні цигарки (М. Стельмах); Бійці щедро кадили козячими ніжками — видано тижневу норму махорки (Григорій Тютюнник); Хлопці.. димлять цигарками (С. Васильченко); Кайдашенко покурював і все розповідав про свою пригоду з щукою (М. Чабанівський); Коли генерал під'їхав ближче, він побачив шофера в засмальцьованому кожушку, що розкурював козячу ніжку, ліниво пересварюючись із двома бійцями (Григорій Тютюнник); Люлька погасла, та дід Овсій все ще попахкував нею, як старенький двигун на току (В. Земляк).

ПЕКТИ́ (надмірно гріти, обдавати жаром); ПАЛИ́ТИ, ПРОПІКА́ТИ, ЖА́РИТИ розм., СМА́ЖИТИ розм., СМАЛИ́ТИ розм. (сильніше); ПРИПІКА́ТИ (про сонце — дедалі сильніше); ПРЯГТИ́, ПРЯ́ЖИТИ (ПРА́ЖИТИ), ШКВА́РИТИ розм. (перев. про сонце). Сонце як огненная куля стоїть серед неба і не пече — пале (Панас Мирний); Сонце немов зупинилося в безхмарному небі, пропікаючи своїми гострими променями сіре каміння (В. Кучер); Як піднялося сонечко, що то вже жарило (Г. Квітка-Основ'яненко); Безжально смажило сонце (В. Минко); Сонце гріло, аж смалило (А. Кримський); Гаряче сонце пече, припікає, пражить, ніби у випаленій пустелі (Д. Бедзик); Сонце шкварило, як вогонь (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. грі́ти.

СМАЛИ́ТИ (очищати вогнем від щетини, решток пір'я), ОБСМА́ЛЮВАТИ, ПРИСМА́ЛЮВАТИ (частково, трохи). — Док.: обсмали́ти, посмали́ти, присмали́ти. Доведеться й свині глянуть на небо... — Як будуть смалити (М. Коцюбинський); Людмила обсмалила обидві принесені нею качки (П. Загребельний).

СТРІЛЯ́ТИ (робити постріл, постріли з вогнепальної зброї), БИ́ТИ, ПАЛИ́ТИ розм., СМАЛИ́ТИ підсил. розм., ЛУПИ́ТИ підсил. розм., ЧЕСА́ТИ підсил. розм., ГАТИ́ТИ підсил. розм., ДОВБА́ТИ підсил. розм., ДОВБТИ́ підсил. розм. (уперто й методично — перев. з гармат); СТРОЧИ́ТИ, ТАТА́КАТИ розм., ТА́КАТИ розм., ТАТА́ХКАТИ розм. (з кулемета, автомата); СТУ́КАТИ (неголосно, на відстані); СТУГОНІ́ТИ (безперервно і сильно); ПОСИЛА́ТИ (із сл. куля, снаряд і т. ін.). — Док.: ви́стрелити, стре́льнути (стрі́льну́ти), уда́рити (вда́рити), ви́палити, лу́пнути, чесну́ти, чесону́ти, вгати́ти, довбну́ти, довбону́ти, пальну́ти, палахнути розм. прострочи́ти, тата́кнути, тата́хнути, сту́кнути, посла́ти. Вдалині стріляє білими димками швидкострільна гармата крейсера (Ю. Яновський); — Як на війні було: стрілянина, з гармат же били, як барикади розбивали (А. Головко); (Кряж:) То я тоді, як смеркло, запріг коней, викликав Ганю, закутав її в бурку і — по конях..! Вискочив її батько, спустив собаку з ланцюга, схопив берданку і давай по мені смалити (М. Зарудний); Зенітки луплять, шум такий (С. Воскрекасенко); — Як почнуть артпідготовку — кожна батарея знає, по якому (доту) їй ціляти. Та по тому, а та по тому, гатитиме йому в лоба, аж поки він і не лусне! (О. Гончар); З лісу строчив без кінця кулемет (В. Сосюра). — Пор. 2. ба́хнути.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смалити — смали́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. смалити — (свиню) обсмалювати; (вогнем) обпікати; (обличчя) засмалювати; (- сонце) пекти, палити, обпалювати, смажити, пряжити; (з кріса) кресати; (гопака) шкварити, гатити, витинати, чухрати, кресати; (халявки) ІД. залицятися. Словник синонімів Караванського
  3. смалити — див. бити; палити; пиячити Словник синонімів Вусика
  4. смалити — смалю, смалиш, недок. 1》 перех. Обпалювати вогнем, очищаючи від щетини, решток пір'я і т. ін.; обсмалювати. || Пошкоджувати вогнем що-небудь. || Піддаючи дії вогню, покривати кіптявою, робити чорним. || Завдавати опіків вогнем або чим-небудь гарячим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. смалити — СМАЛИ́ТИ, смалю́, сма́лиш, недок. 1. кого, що. Обпалювати вогнем, очищаючи від щетини, решток пір'я і т. ін.; обсмалювати. Смалити кабана; Смалити качку; // Пошкоджувати вогнем що-небудь. – Горенько моє, що воно [чарівне перо] пальці смалить!... Словник української мови у 20 томах
  6. смалити — смали́ти вул. 1. швидко, енергійно йти (ст)||смарувати 2. бити (ср, ст)|| = валити 3. курити (м, ср) ◊ смали́ти куме́ти → кумета Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. смалити — Лю, -лиш, недок. Курити. Пашлі смалить. Тут лох знайшовся з табакеркою (О. Ірванець). Словник сучасного українського сленгу
  8. смалити — смали́ти (присма́лювати) ли́тки́ біля кого. Залицятися до кого-небудь, загравати з ким-небудь. Усім було помітно, як він смалив біля дівчини литки (З усн. мови). смали́ти халявки́ до кого. Залицятися до кого-небудь. — Гарна “фата”, нічого сказати!... Фразеологічний словник української мови
  9. смалити — Смали́ти, смалю́, сма́лиш, -лять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. смалити — СМАЛИ́ТИ, смалю́, сма́лиш, недок. 1. перех. Обпалювати вогнем, очищаючи від щетини, решток пір’я і т. ін.; обсмалювати. В титаревій хаті патрали птицю та поросята, а на городі смалили кабана (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  11. смалити — Смалити, -лю, -лиш гл. 1) Опалять, обжигать, жечь. Не до поросяти, коли свиню смалять. Ном. № 2054. 2) — люльку. Усиленно курить трубку. Сим. 14. 3) — литки, халяви до дівчини. Ухаживать за дѣвушкой. 4) Пить, тянуть. А він усе смале та смале наливку. Зміев. у. Словник української мови Грінченка