смалити

смали́ти

смалю, смалиш, недок.

1》 перех. Обпалювати вогнем, очищаючи від щетини, решток пір'я і т. ін.; обсмалювати.

|| Пошкоджувати вогнем що-небудь.

|| Піддаючи дії вогню, покривати кіптявою, робити чорним.

|| Завдавати опіків вогнем або чим-небудь гарячим.

2》 перех. Обпікати, висушувати шкіру, роблячи її смуглою, темною (про дію сонячного проміння й вітру).

3》 неперех., розм. Сильно гріти (про сонце); пекти, палити.

|| Бути дуже сильним, лютим (про мороз); кипіти.

4》 перех. і без додатка, розм. Палити тютюн, цигарку, люльку і т. ін. з особливим задоволенням, часто, довго тощо.

|| Вживати тютюн, цигарки і т. ін. (про курця).

5》 неперех., з чого і без додатка, розм. Інтенсивно стріляти з вогнепальної зброї (перев. залпами або часто); палити.

6》 неперех., перен., розм. Енергійно, азартно, з особливою силою робити що-небудь, діяти (уживається замість іншого дієслова, зміст якого розкривається контекстом).

Смалити халявки до кого — залицятися до кого-небудь, загравати з кимсь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смалити — (свиню) обсмалювати; (вогнем) обпікати; (обличчя) засмалювати; (- сонце) пекти, палити, обпалювати, смажити, пряжити; (з кріса) кресати; (гопака) шкварити, гатити, витинати, чухрати, кресати; (халявки) ІД. залицятися. Словник синонімів Караванського
  2. смалити — Смалити, -лю, -лиш гл. 1) Опалять, обжигать, жечь. Не до поросяти, коли свиню смалять. Ном. № 2054. 2) — люльку. Усиленно курить трубку. Сим. 14. 3) — литки, халяви до дівчини. Ухаживать за дѣвушкой. 4) Пить, тянуть. А він усе смале та смале наливку. Зміев. у. Словник української мови Грінченка
  3. смалити — смали́ти вул. 1. швидко, енергійно йти (ст)||смарувати 2. бити (ср, ст)|| = валити 3. курити (м, ср) ◊ смали́ти куме́ти → кумета Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. смалити — смали́ти (присма́лювати) ли́тки́ біля кого. Залицятися до кого-небудь, загравати з ким-небудь. Усім було помітно, як він смалив біля дівчини литки (З усн. мови). смали́ти халявки́ до кого. Залицятися до кого-небудь. — Гарна “фата”, нічого сказати!... Фразеологічний словник української мови
  5. смалити — див. бити; палити; пиячити Словник синонімів Вусика
  6. смалити — I. КУРИ́ТИ що і без додатка (цигарку, люльку тощо), ПАЛИ́ТИ, СМАЛИ́ТИ розм.; КАДИ́ТИ чим і без додатка, ДИМИ́ТИ (ДИМІ́ТИ) чим і без додатка, розм. (часто, довго, з азартом); ПОКУ́РЮВАТИ розм., РОЗКУ́РЮВАТИ розм., ПОПА́ХКУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. смалити — СМАЛИ́ТИ, смалю́, сма́лиш, недок. 1. перех. Обпалювати вогнем, очищаючи від щетини, решток пір’я і т. ін.; обсмалювати. В титаревій хаті патрали птицю та поросята, а на городі смалили кабана (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  8. смалити — Смали́ти, смалю́, сма́лиш, -лять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. смалити — СМАЛИ́ТИ, смалю́, сма́лиш, недок. 1. кого, що. Обпалювати вогнем, очищаючи від щетини, решток пір'я і т. ін.; обсмалювати. Смалити кабана; Смалити качку; // Пошкоджувати вогнем що-небудь. – Горенько моє, що воно [чарівне перо] пальці смалить!... Словник української мови у 20 томах
  10. смалити — смали́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  11. смалити — Лю, -лиш, недок. Курити. Пашлі смалить. Тут лох знайшовся з табакеркою (О. Ірванець). Словник сучасного українського сленгу