1. Словник синонімів української мови

смертний

ПЕРЕДСМЕ́РТНИЙ (який передує смерті, відбувається перед смертю), ОСТА́ННІЙ, СМЕРТЕ́ЛЬНИЙ, СМЕ́РТНИЙ (який супроводить смерть). Коли спитали його судді: "Яке твоє передсмертне останнє бажання", сказав Марусяк: — Дайте мі флоєру (Г. Хоткевич); Денис.. подивився на Тетяну останнім поглядом. Сніжна білизна вкрила його обличчя (О. Довженко); Всюди смертельне хропіння, крик, рев роздирали небеса (Н. Кобринська); — На фронті під громи й крики смертні — я бачив тебе (А. Головко).

СМЕРТЕ́ЛЬНИЙ (який призводить до смерті), СМЕ́РТНИЙ, ЛЕТА́ЛЬНИЙ мед.; УБИ́ВЧИЙ (ВБИ́ВЧИЙ), УБІ́ЙЧИЙ (ВБІ́ЙЧИЙ), СМЕРТОНО́СНИЙ (здатний позбавляти життя, убивати). Смертельна хвороба; Смертельна рана; Летальний кінець; Він глянув на мене так, що коли б людський погляд мав убивчу силу, я мусив би впасти бездиханним трупом (Я. Гримайло); Смертоносний газ.

СМЕ́РТНИЙ (який не може жити вічно), ТЛІ́ННИЙ, УМИРУ́ЩИЙ (ВМИРУ́ЩИЙ), СМЕРТЕ́ЛЬНИЙ. Та й убився (ніж) так глибоко в серце, що порвав би два життя одразу, якби віла смертною вдалася (Леся Українка); Безсмертя — то ж начебто і є зупинена мить, заповітна мрія кожного, хто приходить на цю землю. Хто приходить і б'ється в пошуках істини.. що є нетлінним у тобі, тлінному (Є. Гуцало); На який же чорт ці зорі — довічні, невмирущі, цей місяць, ця земля — все це німе, мертве — і невмируще, а я — вмирущий, я — живий, тямущий (Б. Грінченко); Інші властивості спільні усім сотворінням смертельним — м'якість гнучка, порожнеча (всередині), розклад нарешті (М. Зеров).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смертний — сме́ртний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. смертний — Смертяний, (бій, жах) СМЕРТЕЛЬНИЙ; (гріх) неспокутуваний, неспокутенний; (ворог) непримиренний, лютий; (люд) хрещений; (чоловік) умирущий, тлінний. Словник синонімів Караванського
  3. смертний — -а, -е. 1》 Який не живе вічно; прот. безсмертний. || у знач. ім. смертні, -них, мн. (одн. смертний, -ного, ч.; смертна, -ної, ж.). Люди; прот. безсмертні. Простий смертний. 2》 Признач. для вмираючого або для мертвого. На смертнім одрі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. смертний — СМЕ́РТНИЙ, а, е. 1. Який не живе вічно; протилежне безсмертний. [Ярослав:] Смертний чоловік проклав дорогу до світил небесних, і цього не забути вже повік! (О. Левада); Смертні люди час від часу хворіють, лікуються, одужують, знову хворіють (С. Словник української мови у 20 томах
  5. смертний — лежа́ти на сме́ртному (сме́ртнім) ло́жі (одрі́), книжн., уроч. 1. Бути безнадійно хворим; помирати. (Йоганна:) То ж він мене зцілив, як я лежала на смертнім ложі! (Леся Українка). 2. Померти, бути покійником. На ложі смертному лежить (покійний) (Ю. Фразеологічний словник української мови
  6. смертний — Сме́ртний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. смертний — СМЕ́РТНИЙ, а, е. 1. Який не живе вічно; протилежне безсмертний. [Ярослав:] Смертний чоловік проклав дорогу до світил небесних, і цього не забути вже повік! (Лев., Драми.. Словник української мови в 11 томах
  8. смертний — Смертний, -а, -е = смертельний. Щаблями, пистолями смертнії рани дарували. Макс. Словник української мови Грінченка