1. Великий тлумачний словник сучасної мови

смертний

сме́ртний

-а, -е.

1》 Який не живе вічно; прот. безсмертний.

|| у знач. ім. смертні, -них, мн. (одн. смертний, -ного, ч.; смертна, -ної, ж.). Люди; прот. безсмертні. Простий смертний.

2》 Признач. для вмираючого або для мертвого. На смертнім одрі.

Смертна постіль — місце, на якому людина вмирає або лежить мертва.

3》 Те саме, що смертельний 1), 2), 5).

Смертна кара — страта.

Смертна присяга (клятва) — присяга, клятва життям.

Смертний гріх — а) за релігійним уявленням – гріх, якого не можна спокутувати, який карається вічними муками на тому світі; б) велика провина.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смертний — сме́ртний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. смертний — Смертяний, (бій, жах) СМЕРТЕЛЬНИЙ; (гріх) неспокутуваний, неспокутенний; (ворог) непримиренний, лютий; (люд) хрещений; (чоловік) умирущий, тлінний. Словник синонімів Караванського
  3. смертний — СМЕ́РТНИЙ, а, е. 1. Який не живе вічно; протилежне безсмертний. [Ярослав:] Смертний чоловік проклав дорогу до світил небесних, і цього не забути вже повік! (О. Левада); Смертні люди час від часу хворіють, лікуються, одужують, знову хворіють (С. Словник української мови у 20 томах
  4. смертний — лежа́ти на сме́ртному (сме́ртнім) ло́жі (одрі́), книжн., уроч. 1. Бути безнадійно хворим; помирати. (Йоганна:) То ж він мене зцілив, як я лежала на смертнім ложі! (Леся Українка). 2. Померти, бути покійником. На ложі смертному лежить (покійний) (Ю. Фразеологічний словник української мови
  5. смертний — ПЕРЕДСМЕ́РТНИЙ (який передує смерті, відбувається перед смертю), ОСТА́ННІЙ, СМЕРТЕ́ЛЬНИЙ, СМЕ́РТНИЙ (який супроводить смерть). Коли спитали його судді: "Яке твоє передсмертне останнє бажання", сказав Марусяк: — Дайте мі флоєру (Г. Хоткевич); Денис.. Словник синонімів української мови
  6. смертний — Сме́ртний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. смертний — СМЕ́РТНИЙ, а, е. 1. Який не живе вічно; протилежне безсмертний. [Ярослав:] Смертний чоловік проклав дорогу до світил небесних, і цього не забути вже повік! (Лев., Драми.. Словник української мови в 11 томах
  8. смертний — Смертний, -а, -е = смертельний. Щаблями, пистолями смертнії рани дарували. Макс. Словник української мови Грінченка