1. Словник синонімів української мови

согрішати

ГРІШИ́ТИ (чинити гріх), ПРОГРІША́ТИ розм., ПРОГРІША́ТИСЯ розм., СОГРІША́ТИ заст. — Док.: згріши́ти, погріши́ти, прогріши́ти, прогріши́тися, согріши́ти. Висповідавшись, прийшла вона з церкви і, щоб не грішити, лягла мерщій спати (Панас Мирний); (Солоха:) За віщо таке лишенько на мене? Чим я провинила, чим прогрішила? (М. Кропивницький); — Ми прогрішилися, Марійко! ..Нам було прийняти сиротя Михайлове (О. Кобилянська); — Що день, що час ми тяжко согрішаєм перед Господом нашим (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. согрішати — согріша́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. согрішати — ГРІШИТИ, брати гріх на душу; дк. СОГРІШИТИ, (проти кого) прогрішитися Словник синонімів Караванського
  3. согрішати — -аю, -аєш, недок., согрішити, -шу, -шиш, док., рел. Робити, чинити гріх (у 1, 2 знач.); грішити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. согрішати — СОГРІША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СОГРІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., рел., розм. Робити, чинити гріх (у 1, 2 знач.); грішити. Нічим ми так не согрішаєм на світі, як язиком, осуждаючи [осуджуючи] один одного (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. согрішати — СОГРІША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СОГРІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., рел., розм. Робити, чинити гріх (у 1, 2 знач.); грішити. Нічим ми так не согрішаєм на світі, як язиком, осуждаючи [осуджуючи] один одного (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах