1. Словник синонімів української мови

споруджувати

МАЙСТРУВА́ТИ (робити, виготовляти щось перев. ручним способом), СПОРУ́ДЖУВАТИ (СПОРУДЖА́ТИ) розм., СПОРЯДЖА́ТИ розм., ЛА́ГОДИТИ розм., ЛАДНА́ТИ розм. — Док.: змайструва́ти, споруди́ти, споряди́ти, зла́годити, зладна́ти, зла́дити розм. Вдома Валя споруджував двигунці, майстрував іграшкові електропоїзди (О. Гончар); Того року батько спорядив мені прехороші ґринджольці (Марко Вовчок); Лиш де-де в кошарах цюкали теслі, лагодячи нові цямрини для ям (І. Франко); Сапери ладнали плоти (М. Нагнибіда); От якби який-небудь механічний психометр винайти, похожий на той, що зладив Вундт для міряння інтенсивності чуття (І. Франко).

СПОРУДИ́ТИ (зробити якусь споруду, збудувати що-небудь, перев. великих розмірів або складне), ВИ́БУДУВАТИ, ВИ́ВЕСТИ, ВИ́ГНАТИ, ЗВЕСТИ́, ВИ́БЕХКАТИ розм., ДВИГОНУ́ТИ розм., ВІДБУ́ХАТИ фам. — Недок.: спору́джувати, вибудо́вувати, виво́дити, виганя́ти, зво́дити. А в Миргороді мітинг велелюдний Біля підніжжя пам'ятника того, Що спорудив поетові народ (М. Рильський); Споруджувати систему укріплень; Цар звелів.. наробити цегли та вибудувати з неї палати (А. Кримський); І раб копає землю, теше камінь.., виводить мури (Леся Українка); — Яке вибехкали! Просто не впізнаю Очеретянки (М. Чабанівський); Од вулиці тин новий і дощані нові ворота.. Це хтось двигонув собі, так двигонув! (А. Головко). — Пор. 1. будува́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. споруджувати — спору́джувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. споруджувати — Споруджати, будувати, зводити, (колону) ставити; ЖМ. майструвати. Словник синонімів Караванського
  3. споруджувати — див. будувати Словник синонімів Вусика
  4. споруджувати — [споуруджуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
  5. споруджувати — -ую, -уєш і рідко споруджати, -аю, -аєш, недок., спорудити, -руджу, -рудиш, док., перех. 1》 Будувати, зводити що-небудь (перев. велике, складне). || розм. Робити, виготовляти що-небудь перев. ручним способом; майструвати. 2》 розм., рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. споруджувати — СПОРУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш і рідко СПОРУДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОРУДИ́ТИ, руджу́, ру́диш, док., що. 1. Будувати, зводити що-небудь (перев. велике, складне). На Україні було багато народних теслів, які майстерно споруджували різні будівлі (із журн. Словник української мови у 20 томах
  7. споруджувати — Спору́джувати, -джую, -джуєш; спору́ди́ти, -руджу́, -ру́диш, -ру́дять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. споруджувати — СПОРУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш і рідко СПОРУДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОРУДИ́ТИ, руджу́, ру́диш, док., перех. 1. Будувати, зводити що-небудь (перев. велике, складне). У містах жили будівельники, які вміли споруджувати великі будівлі (Іст. Словник української мови в 11 томах