співун
СПІВА́К (той, хто уміє і любить співати; фахівець зі співу), СПІВЕ́ЦЬ, СПІВА́КА розм., СПІВУ́Н розм.; СОЛОВЕ́Й, СОЛОВЕ́ЙКО (про людину з гарним голосом, яка володіє мистецтвом співу); СОЛІ́СТ (співак, який виконує сольну партію); ХОРИ́СТ (співак хору). Молодий і чубатий, Бурлака, мабуть, був добрим співаком, бо голос у нього м'який і чистий (О. Сизоненко); Співець же невтішний, Лірній струні довіряючи біль і скорботи любові, Тільки про тебе, кохана, ..співав од рана до сутінів ночі (М. Зеров); — Добрий співака всюди потрібний (Григорій Тютюнник); Високого зросту, станкий, бравий (Максим) .., а до того ще й меткий, як заєць, співун, реготун (Панас Мирний); Соліст опери; Соліст капели бандуристів.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співун — співу́н іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- співун — -а, ч., розм. Людина, яка вміє і любить співати, багато співає. || Про співочого птаха. Великий тлумачний словник сучасної мови
- співун — СПІВУ́Н, а́, ч., розм. Людина, яка вміє і любить співати, багато співає. Бравий [Максим], широкоплечий, як з заліза збитий, а до того ще й меткий, як заєць, співун, реготун... Словник української мови у 20 томах
- співун — СПІВУ́Н, а́, ч., розм. Людина, яка вміє і любить співати, багато співає. Бравий [Максим], широкоплечий, як з заліза збитий, а до того ще й меткий, як заєць, співун, реготун… (Мирний, І, 1949, 213); Переді мною був не той Павло... Словник української мови в 11 томах
- співун — Співун, -на м. Пѣвунъ. Зміев. у. Мир. ХРВ. 131. Словник української мови Грінченка