1. Словник синонімів української мови

спізнений

ЗАПІ́ЗНЕНИЙ (який запізнився), ЗАПІЗНІ́ЛИЙ, СПІ́ЗНЕНИЙ, СПІЗНІ́ЛИЙ, ПРИПІЗНІ́ЛИЙ. Мандруємо вогким туманом назустріч сліпій сніговиці... Так линуть малим караваном у вирій запізнені птиці (Леся Українка); І над усім цим лісовим царством — небо; безкрає, поцинковане небо, що світить сонцем, дихає заморозками, тирликає та гучніє жалібним квилінням запізнілих гусячих зграй, виплітає з павутиння неводи, виловлює останнє тепло і несе його богвість-куди (Григорій Тютюнник); Нова хвиля спізненого жалю хлюпнула на його серце (Ірина Вільде); Двері тихо відчинилися. В них з'явився ще один спізнілий гість (О. Маркуш); Віддалік припізнілі глядачі бубніли, намагаючись пропхнутися ближче до кону (О. Ільченко).

ПІ́ЗНІЙ (який настає, з'являється, прибуває і т. ін. після звичайного, потрібного, встановленого часу), ЗАПІЗНІ́ЛИЙ, ЗАПІ́ЗНЕНИЙ, ЗАПІ́ЗНІЙ підсил.; ПРИПІЗНІ́ЛИЙ, ПРИПІ́ЗНЕНИЙ (трохи пізніший, ніж слід, ніж очікувалося); СПІЗНІ́ЛИЙ, СПІ́ЗНЕНИЙ (перев. про людей — який запізнився). Не гнівайтесь за пізню відповідь на Вашу ласкаву картку (М. Коцюбинський); Базар уже майже розійшовся, але то тут, то там ще ворушилися гуртки запізнілих покупців (Д. Ткач); Невчасний дощ, коли все погоріло.., Нічого врятувати вже не в силі, А тільки землю тугою вкрива. Так і твоє запізнене кохання (Л. Первомайський); — Рятунок був уже запізній, а поки минула ще одна година, Ольга сконала (І. Франко); Постріл був таки справді влучний, хоч і припізнілий (К. Гордієнко); Двері тихо відкрилися. В них з'явився ще один спізнілий гість (О. Маркуш); Спізнена молодість має в собі ще щось більш неприємне від власної карикатури: це смішність (Ірина Вільде).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спізнений — спі́знений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. спізнений — -а, -е. Який спізнився; запізнений. || Який відбувся, стався, настав і т. ін. із запізненням; пізній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спізнений — СПІ́ЗНЕНИЙ, а, е. Який спізнився; запізнений. Проїздять останні спізнені екіпажі (М. Коцюбинський); Особа спізнена швиденько увійшла (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича); Останнього дня перед від'їздом надійшла .. Словник української мови у 20 томах
  4. спізнений — спізне́ний який запізнився (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. спізнений — СПІ́ЗНЕНИЙ, а, е. Який спізнився; запізнений. Проїздять останні спізнені екіпажі (Коцюб., II, 1955, 427); Особа спізнена швиденько увійшла (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 43); Останнього дня перед від’їздом надійшла.. Словник української мови в 11 томах