1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спізнений

спі́знений

-а, -е.

Який спізнився; запізнений.

|| Який відбувся, стався, настав і т. ін. із запізненням; пізній.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спізнений — спі́знений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. спізнений — СПІ́ЗНЕНИЙ, а, е. Який спізнився; запізнений. Проїздять останні спізнені екіпажі (М. Коцюбинський); Особа спізнена швиденько увійшла (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича); Останнього дня перед від'їздом надійшла .. Словник української мови у 20 томах
  3. спізнений — спізне́ний який запізнився (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. спізнений — ЗАПІ́ЗНЕНИЙ (який запізнився), ЗАПІЗНІ́ЛИЙ, СПІ́ЗНЕНИЙ, СПІЗНІ́ЛИЙ, ПРИПІЗНІ́ЛИЙ. Мандруємо вогким туманом назустріч сліпій сніговиці... Словник синонімів української мови
  5. спізнений — СПІ́ЗНЕНИЙ, а, е. Який спізнився; запізнений. Проїздять останні спізнені екіпажі (Коцюб., II, 1955, 427); Особа спізнена швиденько увійшла (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 43); Останнього дня перед від’їздом надійшла.. Словник української мови в 11 томах