спішний

КВАПЛИ́ВИЙ (про людину — схильний поспішати, який надто поспішає, хапається), ПОСПІ́ШЛИВИЙ, ПОКВА́ПЛИВИЙ, ПОКВА́ПНИЙ, СКВАПЛИ́ВИЙ, СКВА́ПНИЙ, ХАПЛИ́ВИЙ, ПОХА́ПЛИВИЙ, СПІ́ШНИЙ розм. Хвилинами монотонне чалапання ніг обривалося твердим гуркотом возів, що билися колесами об вибої, немов якісь квапливі молотники вистукували ціпами на току (Ю. Бедзик); Розвалистою, але поспішливою ходою подався (Василь) до колиби (І. Чендей); І плащ нап'яв поквапливий поштар, Хай хоч потоп — а ждуть його у вікнах (В. Бичко); Підлетів на змиленім коні поквапний джура (Я. Качура); (Наталя:) Мене ніхто не може присилувати (заміж)... (Золотницький:) Надто вимовна і до суперечності скваплива зробилася (Б. Грінченко); О, він сквапний на те, щоб крадене купувати (Словник Б. Грінченка); — Не люблю непорядку! — покрикувала вона, намагаючись не відстати від хапливого батька (О. Ільченко); Ластівка.. несподівано влетить в хату через одчинене вікно, політає, покрутиться, як похапливий гість (І. Нечуй-Левицький).

ТЕРМІНО́ВИЙ (який потребує негайного виконання), СПІ́ШНИЙ, НЕГА́ЙНИЙ, НАГА́ЛЬНИЙ, НЕВІДКЛА́ДНИЙ, Е́КСТРЕНИЙ, ПЕРШОЧЕРГО́ВИЙ, НАВА́ЛЬНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, ШПАРКИ́Й розм., НА́ГЛИЙ діал., ПРИ́КРИЙ заст.; НАДТЕРМІНО́ВИЙ (дуже спішний). В цей момент, як звичайно, Сайгор думав про ті ж засідання й згадав термінові пакети (М. Хвильовий); — Де ти була? Що трапилось? — Олена надіслала до мене. Є спішна робота (З. Тулуб); У нього поранено голову, можливо, що йому потрібна негайна операція (О. Донченко); Яка взимку робота нагальна? Ніякої! Чистимо зерно, вивозимо на поля гній (А. Головко); Начальник управління викликав до себе Ковальчука в якійсь невідкладній справі (С. Журахович); А до того якраз прийшла дочка з міста й принесла батькові екстрений випуск львівського "Слова польського" (П. Козланюк); Першочергове завдання; Зо дня на день складалася якась навальна праця (І. Ле); (Олеся:) Що у мене — робота яка чи діло пильне, котре примушує мене сидіти дома? (М. Кропивницький); Тільки що повернувся він з Прилуччини, куди посилав його Заленський по шпаркому ділу (О. Стороженко); (Мартіан:) Я не вечеряю. А ще до того роботу наглу маю (Леся Українка).

ШВИДКИ́Й (про дії, рухи, темп тощо — який відзначається великою швидкістю, інтенсивністю, частотою), СТРІМКИ́Й, СТРІМЛИ́ВИЙ рідше, СКО́РИЙ, БИ́СТРИЙ, ПРУДКИ́Й, ХУТКИ́Й, ШПАРКИ́Й, БУРХЛИ́ВИЙ підсил., НЕВПИ́ННИЙ (НЕУПИ́ННИЙ) підсил., ШАЛЕ́НИЙ підсил.; ПОСПІ́ШНИЙ, СПІ́ШНИЙ, ПОСПІ́ШЛИВИЙ, КВАПЛИ́ВИЙ, ПОКВА́ПЛИВИЙ, ПОКВА́ПНИЙ, ПРИСПІ́ШЕНИЙ, ПОХІ́ПЛИВИЙ (ПОХО́ПЛИВИЙ) діал. (який здійснюється, виконується з поспіхом); ШВИ́ДКІСНИЙ (перев. про виробничі процеси); КОРО́ТКИЙ, МИТТЄ́ВИЙ (МИТТЬОВИ́Й), МОМЕНТА́ЛЬНИЙ, РАПТО́ВИЙ, БЛИСКАВИ́ЧНИЙ підсил., НЕЗАБА́РНИЙ розм. (про дію, рух); МОТО́РНИЙ, ЖВА́ВИЙ, ЕНЕРГІ́ЙНИЙ, РУХЛИ́ВИЙ (перев. про роботу, виконання чогось — здійснюваний у швидкому темпі); СПІ́РНИ́Й розм. (про ходу); ПЛИВКИ́Й (перев. про течію); ЧА́СТИЙ, ДРІБНИ́Й (який складається з часто повторюваних дій, рухів тощо). Од швидкої ходи він аж вихав полами на повітрі, а волосся на голові настовбурчилось вгору (І. Нечуй-Левицький); Максим починає танцювати. Нема в нього ні стрімких вихилясів, ні підскоків (М. Стельмах); Де руки й охота, там скора робота (прислів'я); Її сумне, тужливе око слідить за бистрими рухами ігли (І. Франко); Швидко вони покотили полем, тільки кінські підкови хляпали та калюка на всі боки розбігалася од прудкої їзди (Панас Мирний); Софія подалась хуткою ходою стемнілою стежкою (Леся Українка); Минув місяцьдругий шпаркої роботи (Д. Бедзик); Вперше зазнає Тоня такої швидкості, такої бурхливої їзди з перешкодами (О. Гончар); Критики одноголосно говорять про невпинний ріст, невпинний поступ на літературному полі (В. Еллан); Махове коло закрутилося в такому шаленому льоті, що, здавалось, підхопить з собою й машину (М. Коцюбинський); Поспішний відступ черкасців до лісу не рятував їх (І. Ле); Раби.. сплять важким сном, що розпирає їм груди спішним, нерівним диханням (Леся Українка); Розвалистою, але поспішливою ходою подався (Василь) до колиби (І. Чендей); Він уже підходив до будинку головного інженера, коли раптом почув позаду квапливі кроки (Ю. Шовкопляс); Поквапливим рухом поліз (Арсен) до кишені по цигарки (Є. Гуцало); Усе в нім, від нерівного, поквапного ходу і бистрого, але миготливого погляду, аж до методу навчання,.. було немов навмисно зложене з суперечностей (І. Франко); Мав (Забейко) враження, що його вело у цей приспішений рух друге маленьке серце (Ірина Вільде); Настали жнива, з довгими палючими днями, невеличкими короткими ночами, з важкою, похопливою роботою (Панас Мирний); Зміна провела швидкісну плавку і видала сталь високої якості (А. Хижняк); Нахилила (Уляна) голову сина трішечки нижче, бо він був уже хлопчик височенький, поцілувала коротким поцілунком (Григорій Тютюнник); У практиці польотів на сучасному винищувачі неминучі гострі ситуації, які вимагають миттєвого з'ясування причин їх появи і блискавичної реакції (з газети); Озирнувшися звичним моментальним рухом, Панько пізнав: спереду був чорний, мов негр, кочегар (В. Еллан); Але ж чому, сформувавшися з атомів, речі ніколи Нас не вражають раптовою зміною сталих кольорів? (переклад М. Зерова); Недалечко чутно сопілку, що грає якусь моторну, танцюристу мелодію (Леся Українка); Вона рада була, що в неї тепер є багато роботи, і навіть помолодшала,.. рухи жваві, енергійні, все робить бігом (С. Чорнобривець); Вся ця забава в бойовисько була.. рухлива й метушлива (О. Досвітній); Він ішов незалежно своєю важкуватою, поважною і разом з тим спірною ходою (О. Кундзич); Стрільба ставала частіша (О. Стороженко); Він чує за фіранкою шелестіння шовку і дрібні жіночі кроки (В. Кучер).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спішний — (який вимагає швидкого виконання) терміновий, негайний, (про справи) невідкладний, першочерговий, пильний, нагальний, книжн. екстрений, діал. наглий. Словник синонімів Полюги
  2. спішний — спі́шний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. спішний — Терміновий, негайний, пильний, невідкладний, шпаркий; (крок) КВАПЛИВИЙ; (на вдачу) промітний, спритний, моторний, скорохвацький. Словник синонімів Караванського
  4. спішний — -а, -е. 1》 Який вимагає негайного виконання; терміновий. 2》 Який здійснюється, робиться швидко, квапливо. || Швидкий, квапливий (про ходу, кроки і т. ін.). || рідко. Який минає, проходить швидко, непомітно. Спішним порядком — терміново, негайно. 3》 розм. Моторний, спритний (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. спішний — Наглий, нагальний, негайний, квапний, поквапний, невідкладний, незабарний, пильний, хапкий, хапливий, див. спонтанний Словник чужослів Павло Штепа
  6. спішний — СПІ́ШНИЙ, а, е. 1. Який вимагає негайного виконання; терміновий. Хтось не одписав одразу, бо мав багато спішної писанини (Леся Українка); – Я дотримуюся тієї думки, що, коли в спішній роботі є серйозність, – цю роботу ніколи не зробити так швидко... Словник української мови у 20 томах
  7. спішний — Спі́шний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. спішний — СПІ́ШНИЙ, а, е. 1. Який вимагає негайного виконання; терміновий. Хтось не одписав одразу, бо мав багато спішної писанини (Л. Укр., V, 1956, 352); — Я дотримуюся тієї думки, що, коли в спішній роботі є серйозність... Словник української мови в 11 томах
  9. спішний — Спішний, -а, -е Торопливый, спѣшный. Робота спішна, як кажуть, людей смішить. Словник української мови Грінченка