1. Словник синонімів Полюги

спішний

(який вимагає швидкого виконання) терміновий, негайний, (про справи) невідкладний, першочерговий, пильний, нагальний, книжн. екстрений, діал. наглий.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спішний — спі́шний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. спішний — Терміновий, негайний, пильний, невідкладний, шпаркий; (крок) КВАПЛИВИЙ; (на вдачу) промітний, спритний, моторний, скорохвацький. Словник синонімів Караванського
  3. спішний — -а, -е. 1》 Який вимагає негайного виконання; терміновий. 2》 Який здійснюється, робиться швидко, квапливо. || Швидкий, квапливий (про ходу, кроки і т. ін.). || рідко. Який минає, проходить швидко, непомітно. Спішним порядком — терміново, негайно. 3》 розм. Моторний, спритний (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спішний — Наглий, нагальний, негайний, квапний, поквапний, невідкладний, незабарний, пильний, хапкий, хапливий, див. спонтанний Словник чужослів Павло Штепа
  5. спішний — СПІ́ШНИЙ, а, е. 1. Який вимагає негайного виконання; терміновий. Хтось не одписав одразу, бо мав багато спішної писанини (Леся Українка); – Я дотримуюся тієї думки, що, коли в спішній роботі є серйозність, – цю роботу ніколи не зробити так швидко... Словник української мови у 20 томах
  6. спішний — КВАПЛИ́ВИЙ (про людину — схильний поспішати, який надто поспішає, хапається), ПОСПІ́ШЛИВИЙ, ПОКВА́ПЛИВИЙ, ПОКВА́ПНИЙ, СКВАПЛИ́ВИЙ, СКВА́ПНИЙ, ХАПЛИ́ВИЙ, ПОХА́ПЛИВИЙ, СПІ́ШНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  7. спішний — Спі́шний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. спішний — СПІ́ШНИЙ, а, е. 1. Який вимагає негайного виконання; терміновий. Хтось не одписав одразу, бо мав багато спішної писанини (Л. Укр., V, 1956, 352); — Я дотримуюся тієї думки, що, коли в спішній роботі є серйозність... Словник української мови в 11 томах
  9. спішний — Спішний, -а, -е Торопливый, спѣшный. Робота спішна, як кажуть, людей смішить. Словник української мови Грінченка