1. Словник синонімів української мови

ставляти

СТА́ВИТИ (надавати комуабо чому-небудь вертикального, стоячого положення), СТАНОВИ́ТИ розм., СТА́ВЛЯТИ розм.; ПРИТУЛЯ́ТИ (ПРИТУЛЮВАТИ), УСТАНО́ВЛЮВАТИ (ВСТАНО́ВЛЮВАТИ) (певним чином, звичайно надійно, зручно). — Док.: поста́вити, постанови́ти, притули́ти, установи́ти (встанови́ти). Орест уміщує бюст під рослиною, а дошку ставить тим часом біля стіни (Леся Українка); Уляна.. відрізала окраєць хліба, поставила два череп'яних кухлі (Григорій Тютюнник); Один сина проклинає, З хати виганяє, Другий свічечку, сердешний, Потом заробляє Та ридаючи становить перед образами — Нема дітей!.. (Т. Шевченко); Сто юних дівчат і сто хлопчиків-одногодків Страви на стіл подають і ставлять кубки різьблені (М. Зеров); Щоб прискорити роботу, монтували (монтажники) блоки конструкцій на землі і потужним краном установлювали всю споруду на належне місце (Д. Ткач). — Пор. 1. поміща́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ставляти — ста́вляти дієслово недоконаного виду ставити розм. Орфографічний словник української мови
  2. ставляти — Ставля́ти. 1. Ставити. ● Ставляти опір — чинити опір. Під час бомбардованя сих островів і при нападах зістала хіньска фльота знищена, так що Хіни не можуть ставляти на мори вже ніякого опору Япанцям (Б., 1895, 6, 3) // пол. Українська літературна мова на Буковині
  3. ставляти — СТА́ВЛЯТИ, яю, яєш, недок., кого, що, розм. Те саме, що ста́вити. [Лукерія Степановна:] Куди ж ото ти ставляєш отого дзиглика, хіба не знаєш, що йому належить бути отутечки? (М. Словник української мови у 20 томах
  4. ставляти — -яю, -яєш, недок., перех., розм. Те саме, що ставити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ставляти — Ста́вляти, -вляю, -вляєш; ста́вляний Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ставляти — СТА́ВЛЯТИ, яю, яєш, недок., перех., розм. Те саме, що ста́вити. [Лукерія Степановна:] Куди ж ото ти ставляєш отого дзиглика, хіба не знаєш, що йому належить бути отутечки? (Кроп. Словник української мови в 11 томах
  7. ставляти — Ставляти, -ляю, -єш гл. = ставити. Роспрягайте коні і усе так і ставляйте: тут вам шкоди ніякої не буде. Рудч. Ск. II. 151. Хоче хату собі ставляти. Г. Барв. 252. Словник української мови Грінченка