стоголосий

БАГАТОГОЛО́СИЙ (утворений багатьма голосами, звуками), СТОГОЛО́СИЙ підсил., СТОЗВУ́КИЙ підсил. Крізь той туман стрімко і широко пробився багатоголосий хор (В. Кучер); В залі вибухнув сердитий стоголосий крик (П. Панч); Тугіше напружуйтесь, руки! Ритмічніше дихайте, груди! Хай гордо лунає стозвуке, Рішуче: так хочу! — так буде! (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стоголосий — стоголо́сий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. стоголосий — див. голосний; дзвінкий Словник синонімів Вусика
  3. стоголосий — СТОГОЛО́СИЙ, а, е. Який складається із ста або багатьох голосів. Лісові не було кінця-краю. Стоголосий пташиний хор вітав небо і землю (О. Донченко); // Утворений багатьма голосами, звуками. Стоголосий гомін стояв у залі (А. Словник української мови у 20 томах
  4. стоголосий — -а, -е. Який складається зі ста чи багатьох голосів. || Утворений багатьма голосами, звуками. || Який виконується багатьма голосами. || Здатний утворювати цілу гаму звуків. Стоголосі сурми. || Сповнений багатьма голосами, звуками. || Галасливий, гомінкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стоголосий — СТОГОЛО́СИЙ, а, е. Який складається із ста або багатьох голосів. Лісові не було кінця-краю. Стоголосий пташиний хор вітав небо і землю (Донч., III, 1956, 74); // Утворений багатьма голосами, звуками. Словник української мови в 11 томах
  6. стоголосий — Стоголо́сий, -а, -е О звукѣ: производимый сотнѣй или сотнями голосовъ. Крики, співи.... стоголосе лящання. Мир. ХРВ. 262. Словник української мови Грінченка