1. Словник синонімів української мови

страта

СТРА́ТА (позбавлення життя за вироком), СМЕ́РТНА КА́РА, ВИ́ЩА МІ́РА, ПОКАРА́ННЯ, КА́РА НА ГО́РЛО іст.; РО́ЗСТРІЛ (вогнепальною зброєю); ПОВІ́ШЕННЯ (ПОВІ́ШАННЯ) (на шибениці); ЧЕТВЕРТУВА́ННЯ, КОЛЕСУВА́ННЯ, РОЗП'Я́ТТЯ, САДІ́ННЯ НА ПА́ЛЮ (у давні часи — страта через тортури). (Іфігенія:) Коли хто вміє одважно йти на страту, Той мусить все одважно зустрічать (Леся Українка); Самодержавство ще жило.. Смертними карами скінчилися повстання у флоті (А. Головко); — За приховування втікачів належить розстріл, — шипить староста (Ю. Яновський). — Пор. уби́вство.

УБИ́ВСТВО (ВБИ́ВСТВО) (насильницьке позбавлення життя людини, людей), СМЕРТОВБИ́ВСТВО, ДУШОГУ́БСТВО, КРОВОПРОЛИ́ТТЯ́, ЗАБИТТЯ́, БРАТОВБИ́ВСТВО (брата, однодумця); ДІТОВБИ́ВСТВО (дітей); ГЕНОЦИ́Д (масове — на етнічному ґрунті). — Хіба може бути краса в убивстві людей? (О. Довженко); Сам Олекса убивав рідко, видно, при якихось особливих умовах.. Причиною смертовбивства могла бути участь в організації походу на опришків (Г. Хоткевич); — Тепер (Чіпка) у чорній сидить... Он воно які люди бувають! Подумай: на крадіжку, на душогубство пустився?!! (Панас Мирний). — Пор. стра́та.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страта — Збиток [XIX] Але така-то вже доля нашої бідної Галичини, що мусить відповідати за свої й чужі провини: впутана мимо своєї волі в тисячні крючки та гачки дотеперішніх законів індемнізапійних, вона не може з них випутатися без страти... Словник з творів Івана Франка
  2. страта — стра́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. страта — Стра́та. 1. Витрата, видатки. З рахунку зисків і страт показала ся сума 202 зр[иньских] 56 кр[ейцарів], а чистого зиску було 102 зр[иньских] 8 кр[ейцарів (Б., 1895, 2, 3). 2. Розтрата. Українська літературна мова на Буковині
  4. страта — Смертна кара, юр. вища міра покарання, іст. кара на горло, (з кріса) розстріл, (на шибениці) повішання; З. втрата. Словник синонімів Караванського
  5. страта — див. смерть Словник синонімів Вусика
  6. страта — СТРА́ТА, и, ж. 1. Вища міра покарання – позбавлення життя. Зв'язаний Лазар лежав серед руїни. Він важко дихав, втомлений бійкою, а всередині в нього тремтіла зла радість, що сьогодні страти не буде (М. Словник української мови у 20 томах
  7. страта — -и, ж. 1》 Вища міра покарання – позбавлення життя. 2》 рідко. Утрата чого-небудь. 3》 рідко. Витрати. || Матеріальні втрати; збитки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. страта — Стра́та, -ти; стра́ти, страт Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. страта — СТРА́ТА, и, ж. 1. Вища міра покарання — позбавлення життя. Зв’язаний Лазар лежав серед руїни. Він важко дихав, втомлений бійкою, а всередині в нього тремтіла зла радість, що сьогодні страти не буде (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  10. страта — Страта, -ти ж. 1) Потеря, утрата, трата. Або зиск, або страта. Ном. №4272, 2) Казнь. Левч. 55. Словник української мови Грінченка