1. Українська літературна мова на Буковині

страта

Стра́та.

1. Витрата, видатки. З рахунку зисків і страт показала ся сума 202 зр[иньских] 56 кр[ейцарів], а чистого зиску було 102 зр[иньских] 8 кр[ейцарів (Б., 1895, 2, 3).

2. Розтрата. Самого ж фонду резервового не сьміє ся рухати, хиба що при річнім обрахунку показала б ся яка страта і загальний збір ухвалив покрити єї із фонду резервового (См.-Стоцький, Порадник, 52).

3. Втрата. Совісними поправками домашних виробів, стеженєм за розумовим розвитком хлопця такий учитель дуже легко і скоро вилічить молодих людий і від “поезиї”, і від “універсального знаня”. Молодий поет пізнає, що не то про “універсальне знанє”, але про найпростійші справи не має ніякої тямки, и; о його патріотизм та охота прислужити ся „бідній україньскій літературі” писанєм нікому не потрібних віршів — се самообман, страта часу (В. Сімович, Б., 19.., 151, ..)

// пол. strata — втрата, збитки.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страта — Збиток [XIX] Але така-то вже доля нашої бідної Галичини, що мусить відповідати за свої й чужі провини: впутана мимо своєї волі в тисячні крючки та гачки дотеперішніх законів індемнізапійних, вона не може з них випутатися без страти... Словник з творів Івана Франка
  2. страта — стра́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. страта — Смертна кара, юр. вища міра покарання, іст. кара на горло, (з кріса) розстріл, (на шибениці) повішання; З. втрата. Словник синонімів Караванського
  4. страта — див. смерть Словник синонімів Вусика
  5. страта — СТРА́ТА, и, ж. 1. Вища міра покарання – позбавлення життя. Зв'язаний Лазар лежав серед руїни. Він важко дихав, втомлений бійкою, а всередині в нього тремтіла зла радість, що сьогодні страти не буде (М. Словник української мови у 20 томах
  6. страта — -и, ж. 1》 Вища міра покарання – позбавлення життя. 2》 рідко. Утрата чого-небудь. 3》 рідко. Витрати. || Матеріальні втрати; збитки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. страта — СТРА́ТА (позбавлення життя за вироком), СМЕ́РТНА КА́РА, ВИ́ЩА МІ́РА, ПОКАРА́ННЯ, КА́РА НА ГО́РЛО іст.; РО́ЗСТРІЛ (вогнепальною зброєю); ПОВІ́ШЕННЯ (ПОВІ́ШАННЯ) (на шибениці); ЧЕТВЕРТУВА́ННЯ, КОЛЕСУВА́ННЯ, РОЗП'Я́ТТЯ... Словник синонімів української мови
  8. страта — Стра́та, -ти; стра́ти, страт Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. страта — СТРА́ТА, и, ж. 1. Вища міра покарання — позбавлення життя. Зв’язаний Лазар лежав серед руїни. Він важко дихав, втомлений бійкою, а всередині в нього тремтіла зла радість, що сьогодні страти не буде (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  10. страта — Страта, -ти ж. 1) Потеря, утрата, трата. Або зиск, або страта. Ном. №4272, 2) Казнь. Левч. 55. Словник української мови Грінченка