1. Словник синонімів української мови

строїти

БУДУВА́ТИ (будівлі, споруди і т. ін.), СТРО́ЇТИ рідко; ЗВО́ДИТИ, СТА́ВИТИ, СТАНОВИ́ТИ розм., ВИВО́ДИТИ рідше (про те, що будується вгору); ПІДВО́ДИТИ, ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ), ПІДНОСИ́ТИ рідше (перев. із сл. мі́сто, сті́ни і т. ін.). — Док.: збудува́ти, побудува́ти, постро́їти, звести́, поста́вити, ви́вести, підвести́, підня́ти (підійня́ти), піднести́. Хата була чимала.. Ковбаненко будував її, дивлячись на хати в швейцарській колонії Шабі, що була недалеко од села в степу (І. Нечуй-Левицький); "..На зруб я продала Троянцям, Твоїм молельщикам, підданцям, Дубків і сосен строїть флот.." (І. Котляревський); Він стоїть на мурі, юний і прекрасний, і кладе цеглини, зводить дім новий (В. Сосюра); Жваво, з юнацькою енергією заходився Семен ставити хату (М. Коцюбинський); — Погорів я, мушу становити хату (Л. Яновська); А вся решта війська стала до роботи — виводила земляні вали (І. Кочерга); Ми вмієм працювать, творити, підводити нові міста (Р. Братунь); Всі поважають бабу: де хату підіймають.. — вже баба й там (Дніпрова Чайка). — Пор. 1. споруди́ти.

НАСТРО́ЮВАТИ (музичний інструмент), СТРО́ЇТИ рідше, НАЛАШТО́ВУВАТИ, НАЛА́ГОДЖУВАТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ, ЛА́ДИТИ, ЛАДНА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, НАСТРУ́НЧУВАТИ розм. рідше (струнні інструменти). — Док.: настро́їти, налаштува́ти, нала́годити, нала́дити, наладна́ти, напра́вити, настру́нчити. Оркестранти поставили перед собою списані нотами аркуші й почали настроювати інструменти (О. Іваненко); І я сьогодні ліру строю На лад веселий і твердий (В. Самійленко); Поспішаючись, щоб бува не передумали пани, налагоджує він скрипку (С. Васильченко); Всміхнувся старенький, бандуру ізняв. ..Наладив ось струни (І. Манжура); Взяв він ліру, довго ладив (Я. Щоголів); Може, здалося — снилось мені, Що птахи в небі ладнають струни (М. Гірник); Микола направив струни, повів смичком, — і жалібна пісня розляглася по хаті (І. Нечуй-Левицький); Довбня, наструнчивши скрипку, поцигикав-поцигикав і вийшов насеред хати (Панас Мирний).

II. ШИКУВА́ТИ (ставити в ряд, шеренгу тощо), ВИШИКО́ВУВАТИ, СТРО́ЇТИ, ВИСТРО́ЮВАТИ, ЛАДНА́ТИ розм., ЛАШТУВА́ТИ розм., ШЕРЕГУВА́ТИ заст. — Док.: пошикува́ти, ви́шикувати, ви́строїти, ви́ладнати, ви́лаштувати. Коли треба було шикувати новобранців, воєнком Лисенко викликав колишнього командира роти й доручив це йому (О. Сизоненко); З самого ранку нас вишиковували на перевірку (В. Козаченко); Янош їх (жандармів) вистроював, подавав команди, проводив бойовим порядком вулицями села (С. Скляренко); Вистроївши матросів у два ряди, повідомив (Зеленцов) про наказ командування (В. Кучер); Ладнав (комісар) партизанів, споряджав у похід підводи, зброю (І. Ле); Діденко хутенько лаштує полонених (Ю. Яновський); Військо збирає (молодець), під Львовом стає.., все шерегує (пісня).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. строїти — Стро́їти: — одягати [33] (в що)— вбирати, вдягати [II] — вбирати гарно [IV] — гарно зодягатися [XI] Словник з творів Івана Франка
  2. строїти — стро́їти 1 дієслово недоконаного виду шикувати; настроювати; влаштовувати стро́їти 2 дієслово доконаного виду з'єднати по три строї́ти дієслово доконаного виду струїти діал. Орфографічний словник української мови
  3. строїти — див. конструювати Словник чужослів Павло Штепа
  4. строїти — СТРО́ЇТИ¹, стро́ю, стро́їш, недок., кого, що. 1. Ставити людей в ряди, шеренги; шикувати. 2. Надавати якому-небудь музичному інструментові певної висоти звуку, певного строю; настроювати. В .. Словник української мови у 20 томах
  5. строїти — строїти: ◊ строїти шту́ки → штука Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. строїти — (кого?), строю, строїш, недок. Ставити на місце, розбиратися з кимось. Щоправда, Євка намагалася час від часу їх «строїти» — типу, не куріть перед підйомом, давайте, підривайтесь, не робіть привал за привалом (І. Карпа). Словник сучасного українського сленгу
  7. строїти — I строю, строїш, недок., перех. 1》 Ставити людей в ряди, шеренги; шикувати. 2》 Надавати якому-небудь музичному інструментові певної висоти звуку, певного строю; настроювати. 3》 розм., рідко. Те саме, що будувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. строїти — валя́ти (кле́їти) ду́рня. 1. Робити дурниці, безглузді вчинки; поводитися не так, як слід. Петрусь сів. Просто на вогкий, холодний гравій.— Хлопчики, викидайте мене разом з добром, більше я ні на що не здатен.— Кинь дурня клеїти!... Фразеологічний словник української мови
  9. строїти — Стро́їти, стро́ю, стро́їш, стро́їть, стро́ять; строй, стро́ймо, стро́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. строїти — СТРО́ЇТИ¹, стро́ю, стро́їш, недок., перех. 1. Ставити людей в ряди, шеренги; шикувати. 2. Надавати якому-небудь музичному інструментові певної висоти звуку, певного строю; настроювати. В.. класі строять музичні інструменти (У. Кравч., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  11. строїти — Стро́їти, -ро́ю, -їш гл. 1) Одѣвать, наряжать. Ном. № 9313. 2) Настраивать. Ой ти, Давиде, свої гусла стрій. Чуб. III. 384. 3) Готовить, приготовлять, снаряжать. Стрійте коні. Н. Вол. у. В стані свічка горить, там Івасьо коня строїть. Чуб. III. 416. Словник української мови Грінченка