таємничий

НЕЗРОЗУМІ́ЛИЙ (якого не можна зрозуміти, збагнути); МАЛОЗРОЗУМІ́ЛИЙ (який важко зрозуміти); НЕЯ́СНИ́Й, НЕПЕ́ВНИЙ, ТУМА́ННИЙ підсил., ТЕ́МНИЙ підсил. (про зміст, причини і т. ін. чого-небудь — у якому важко розібратися); НЕЗ'ЯСО́ВНИЙ, НЕПОЯСНЕ́ННИЙ, НЕПОЯСНИ́МИЙ рідше, НЕДОВІДО́МИЙ розм. (який важко зрозуміти й пояснити в більш або менш задовільний спосіб); НЕЗБАГНЕ́ННИЙ, НЕДОСТУ́ПНИЙ перев. для кого, НЕДОСЯ́ЖНИЙ перев. для кого, ХИМЕ́РНИЙ, ІРРАЦІОНА́ЛЬНИЙ книжн., НЕСПОВІДИ́МИЙ заст. (через свою загадковість, таємничість); ТАРАБА́РСЬКИЙ розм. (про незрозумілу мову); НЕДОХІ́ДЛИВИЙ (про пояснення, мову викладу тощо — який важко сприйняти); НЕЗ'ЯСО́ВАНИЙ, НЕВИ́ЯСНЕНИЙ рідше, НЕРОЗГА́ДАНИЙ (який лишається неясним, незрозумілим). Для Параскіци настав чудний і разом з тим важкий час. Усе одмінилося для неї, все стало загадковим, незрозумілим (М. Коцюбинський); І тоді їй син розкривається більше, ніж будь-коли, в якихось тайнощах своїх, в чомусь малозрозумілому матері (О. Гончар); З неясних причин Зупинився поїзд до семи годин (П. Усенко); В останній час на кордоні робилось щось непевне (П. Загребельний); Спадає на думку Тоні трохи таємнича, туманна історія взаємин голови робіткому Лукії та капітана Дорошенка (О. Гончар); Темна справа; Йому здавалося, що він чує голоси за червоними дверима, вгадує людські постаті. Це було дивне, зовсім незрозуміле й нез'ясовне почуття (П. Загребельний); Й на новому місці з'явилися протоколи про розтрощені вітрини та непоясненне дитяче бродяжництво (О. Гончар); Орест не відповідав. Йому затяло дух, і він щосили боровся з цим непояснимим для нього жахним чуттям (О. Досвітній); І знову зринало в душі відчуття образи й незбагненного болю (Ю. Бедзик); — Світе широкий! Який ти для мене, молодої, недоступний, яким муром обведений!.. (О. Кобилянська); В її очах було щось глибоке, таємне і недосяжне (Є. Кравченко); Що, любі дітки, чи годиться Химерна загадка моя (Л. Глібов); — Я відчував себе персонажем якогось нісенітного роману, в якому діють лише люди з ірраціональною психікою (Ю. Шовкопляс); (Чернець:) Несповідима стежка провидіння... (О. Левада); Вона дивилась на Огея своїми ясними, дитячими очима, що ховали нез'ясовану кмітливість і волю (О. Досвітній); Досі я згадую про сього хлопчину як про невияснений для мене психологічний феномен (І. Франко). — Пор. 1. ди́вний, 3. невира́зний, 2. таємни́чий.

РОМАНТИ́ЧНИЙ (який приваблює, захоплює своєю незвичайністю, таємничістю), ТАЄМНИ́ЧИЙ, КАЗКО́ВИЙ. Понеслись попід Альпами тихі, романтичні мелодії (І. Нечуй-Левицький); Сахно замилувалася таємничою красою південної місячної ночі (Ю. Смолич); Почуття дійсності (у втікачів) втрачалося, усе приймало незвичайний, казковий характер (М. Коцюбинський).

ТАЄ́МНИЙ (якого навмисне приховують від інших; відомий небагатьом; який діє приховано), ПОТАЄ́МНИЙ, ПОТАЙНИ́Й, ПОТАЄНИЙ, ПРИХО́ВАНИЙ, СЕКРЕ́ТНИЙ, ЗАХО́ВАНИЙ, ХО́ВАНИЙ, СКРИ́ТНИЙ, ТАЄМНИ́ЧИЙ. Взяв хлопець батога, таємним ходом вибрався надвір і тричі луснув батогом (казка); Таємне життя; Таємна сповідь; Таємний ворог; Він палко картає ворогів — явних і потаємних (О. Іваненко); Він кинувся до потайних дверей, але вони були замкнені (А. Шиян); Іван і Франка прийшли до поваленої смереки, де в потаєній схованці зберігалася заборонена література (С. Чорнобривець); Ольга.. відчула, що повинна вивчити біографію свого прихованого ворога бодай так, як він знає її (Ірина Вільде); — Маю справу до вас, Романе Петровичу, секретну. Може, вийдемо на хвилинку? (А. Шиян); Юзя не пересиджувала тепер по вогких, захованих кутках, як то робила раніше для Дарки (Леся Українка); (Горпина Корніївна:) Так оце у вас крадене весілля, ховане вінчання! (І. Нечуй-Левицький); Любов — скритне діло... вона в душах наших, у серцях наших... (Панас Мирний); З матір'ю держав він раду Таємничую, на миґах (Леся Українка).

ТАЄМНИ́ЧИЙ (сповнений того, що не стало відомим, що не доступне пізнанню; незрозумілий), ТАЄ́МНИЙ, ПОТАЄ́МНИЙ, ПОТАЙНИ́Й, ЗАГАДКО́ВИЙ. — А й справді, — сказав Ігор Василькові. — Пливемо шукати таємничий острів (О. Донченко); Іван лишив дівчину, а сам через узгір'я подався в Потік, щоб зустріти таємничу особу (С. Чорнобривець); Поле, залите таємним, молочно-синявим світлом, безшумно розсувалось перед ними (В. Винниченко); В хаті було тихо, але Орисі весь час вчувалось якесь перешіптування, якісь таємні шерехи (Григорій Тютюнник); Тоді під зовнішнім під'яремним животінням у нас, у Києві, зароджувалося друге, потаємне життя, — городяни ховали по будинках поранених і хворих, які повтікали з таборів (Ю. Яновський); В купе запанувала загадкова тиша (О. Досвітній).

ТАЄМНИ́ЧИЙ (який перебуває за межами людського розуміння; надприродний), ТАЄ́МНИЙ, ПОТАЄ́МНИЙ, ПОТАЙНИ́Й, НЕЗРИ́МИЙ, ЗАГАДКО́ВИЙ, НЕЗНА́НИЙ розм. День від'їзду Тайах відмічено кількома подіями. Таємнича рука завше підганяє багато вражень на один день (Ю. Яновський); Ех, ці ночі, сині, полтавські, хто може встояти перед їхніми таємничими чарами! (О. Гончар); Його збороти не могла ніяка міць ворожа, поки на нього не прийшла таємна кара Божа (Леся Українка); Густа біла рослинність, що оточувала навкруги, переносила мрію в якусь зачаровану країну, в якийсь чудовий, мов у казці, куточок, овіяний таємними чарами (М. Коцюбинський); Завжди у скелі джерело Живе, як Потаємна сила (Л. Дмитерко); Йому привиджувалось, що його рукою якась потайна сила одчинила вікно в рай, повний квіток, повний майських пахощів (І. НечуйЛевицький); Я йшов стривожений, безтямний, німий. Буцім якась незрима сила гнала мене наперед (І. Франко); "Загадкова і дивна людська натура", — думав сам собі Дорош (Григорій Тютюнник); Подивись, яка незнана сила У ясному погляді горить (М. Нагнибіда). — Пор. 1. незрозумі́лий.

ТАЄМНИ́ЧИЙ (який свідчить про наявність того, що приховується, відомого не всім), ПОТАЄ́МНИЙ, ПОТАЙНИ́Й. — Не забудьте ж, що умовлено, — боком повернувшись до Михайла, таємничим тоном промовив Юлій (О. Досвітній); — А що там таке? Ти маєш такий чудний, таємничий вираз! (Леся Українка); Він подав потаємний знак черниці (Ірина Вільде); Її повні достиглі уста і потайні очі несуть назустріч панові збентеження і ніяковість (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. таємничий — (не зовсім зрозумілий) загадковий, потайний. Словник синонімів Полюги
  2. таємничий — таємни́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. таємничий — Оповитий таємницею, загадковий, нерозгаданий, незбагненний, не-вивчений, г. містерійний; (- зілля) чарівний; (- сили) потойбічний; п! ПОТАЄМНИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. таємничий — ТАЄМНИ́ЧИЙ, а, е. 1. Сповнений таємниць (у 2 знач.); загадковий, невивчений. Манив до себе [сад] розкішним холодом, темною зеленню, живим запахом та легесеньким, таємничим шепотом листя (І. Франко); Настала тиха українська ніч .. Словник української мови у 20 томах
  5. таємничий — -а, -е. 1》 Сповнений таємниць (у 2 знач.); загадковий, невивчений. || Оповитий таємницею (про людину). || у знач. ім. таємниче, -чого, с. Про що-небудь, сповнене таємниць, загадок. 2》 Якого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути; потойбічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. таємничий — Таємни́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. таємничий — ТАЄМНИ́ЧИЙ, а, е. 1. Сповнений таємниць (у 2 знач.); загадковий, невивчений. Манив до себе [сад] розкішним холодом, темною зеленню, живим запахом та легесеньким, таємничим шепотом листя (Фр., V, 1951, 342); Настала тиха українська ніч.. Словник української мови в 11 томах
  8. таємничий — Таємничий, -а, -е 1) Таинственный. Мир. ХРВ. 353. К. Досв. 71. Чули вони дивне таємниче слово. К. Псал. 189. Словник української мови Грінченка