твірний

ПОЧАТКО́ВИЙ (від якого або з якого починається щось; характерний для початку якоїсь дії, якогось процесу), ВИХІДНИ́Й, ВІДПРА́ВНИ́Й, ПЕРВИ́ННИЙ, ПЕ́РШИЙ, ПЕРВОРО́ДНИЙ книжн., ПЕРВОЗДА́ННИЙ книжн. (який виник, створений раніше за все інше); ПЕ́РВІСНИЙ, ПЕРВОБУ́ТНІЙ книжн. (який існував спочатку і перев. був замінений іншим); НУЛЬОВИ́Й (який приймається за вихідний пункт підрахунку); ТВІРНИ́Й спец. (який є базою творення чогось). З дальніх покоїв линули несміливі початкові акорди на піаніно, що переходили на лагідну мелодію (О. Досвітній); (Острожин:) Нашому народу бракує навіть початкової культури (Леся Українка); Ті мрії були вихідною точкою всіх його думок (І. Франко); Відправним пунктом пізнання є живе споглядання, яке виражається у відчуттях, сприйняттях людини (з журналу); Там треба створювати великі лісосировинні бази, які б не лише добували сировину, а й здійснювали б первинну переробку на місці (М. Чабанівський); Подати першу допомогу; — Соромно ж мені буде, що мій брат по труду за ніщо нашу глину віддає. А це ж неабиякі, а первородні кіммерійські глини, навіть геологи можуть посвідчити... (О. Гончар); Він розірвав конверта. Слова напливали на нього, первозданні, не затоптані, сповнені небуденної значущості і ваги (Ю. Мушкетик); Село Будища було первісним гніздом Драгоманових у Гадяччині (Олена Пчілка); Приваблювали його дикі гори Алтаю, майже недосліджені, його первобутні мешканці з їхнім старовинним побутом (В. Гжицький); Меридіан, який проходить через Лондон, умовились вважати початковим меридіаном (нульовим) (з підручника); Щоб встановити спосіб творення.., слід підібрати до цього слова слово з твірною основою (з підручника).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. твірний — твірни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. твірний — [тв'ірний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. твірний — ТВІРНИ́Й, а́, е́. 1. Який утворює або на основі якого утворюється що-небудь. 2. у знач. ім. твірна́, но́ї, ж., мат. Те саме, що Твірна́ лі́нія. Відрізки, які сполучають вершину конуса з точками кола основи, називаються твірними конуса (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. твірний — -а, -е. 1》 Який утворює або на основі якого утворюється що-небудь. Твірна лінія мат. — лінія, що своїм рухом утворює яку-небудь поверхню. Твірна основа лінгв. — основа, від якої утворюється похідне слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. твірний — ТВІРНИ́Й, а́, е́. 1. Який утворює або на основі якого утворюється що-небудь. ∆ Твірна́ лі́нія, мат. — лінія, що своїм рухом утворює яку-небудь поверхню. Словник української мови в 11 томах