1. Великий тлумачний словник сучасної мови

твірний

твірни́й

-а, -е.

1》 Який утворює або на основі якого утворюється що-небудь.

Твірна лінія мат. — лінія, що своїм рухом утворює яку-небудь поверхню.

Твірна основа лінгв. — основа, від якої утворюється похідне слово.

Твірне слово — слово, від якого безпосередньо утворено дане похідне; матеріальна і семантична база формування похідних слів.

2》 у знач. ім. твірна, -ної, ж., мат. Те саме, що Твірна лінія.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. твірний — твірни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. твірний — [тв'ірний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. твірний — ТВІРНИ́Й, а́, е́. 1. Який утворює або на основі якого утворюється що-небудь. 2. у знач. ім. твірна́, но́ї, ж., мат. Те саме, що Твірна́ лі́нія. Відрізки, які сполучають вершину конуса з точками кола основи, називаються твірними конуса (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. твірний — ПОЧАТКО́ВИЙ (від якого або з якого починається щось; характерний для початку якоїсь дії, якогось процесу), ВИХІДНИ́Й, ВІДПРА́ВНИ́Й, ПЕРВИ́ННИЙ, ПЕ́РШИЙ, ПЕРВОРО́ДНИЙ книжн., ПЕРВОЗДА́ННИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  5. твірний — ТВІРНИ́Й, а́, е́. 1. Який утворює або на основі якого утворюється що-небудь. ∆ Твірна́ лі́нія, мат. — лінія, що своїм рухом утворює яку-небудь поверхню. Словник української мови в 11 томах