твірний
ТВІРНИ́Й, а́, е́.
1. Який утворює або на основі якого утворюється що-небудь.
∆ Твірна́ лі́нія, мат. — лінія, що своїм рухом утворює яку-небудь поверхню.
Поверхнею обертання називається поверхня, яка утворюється від обертання якої-небудь лінії, що називається твірною, навколо нерухомої прямої, що називається віссю (Геом., II, 1954, 67);
Твірна́ осно́ва, лінгв. — основа, від якої утворюється похідне слово.
Усі похідні слова утворюються від певних мовних величин, які називають твірними основами. Наприклад, у слові косар твірною основою є кос- (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 21);
Твірна́ ткани́на, бот. — тканина, з якої утворюються всі постійні тканини рослинного організму.
У дорослому стані стебло конопель має чотири основних типи тканин — кору, твірну тканину, деревину й серцевину (Техн. культ., 1956, 126).
2. у знач. ім. твірна́, но́ї, ж., мат. Те саме, що Твірна́ лі́нія.
Значення в інших словниках
- твірний — твірни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- твірний — [тв'ірний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- твірний — ТВІРНИ́Й, а́, е́. 1. Який утворює або на основі якого утворюється що-небудь. 2. у знач. ім. твірна́, но́ї, ж., мат. Те саме, що Твірна́ лі́нія. Відрізки, які сполучають вершину конуса з точками кола основи, називаються твірними конуса (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- твірний — -а, -е. 1》 Який утворює або на основі якого утворюється що-небудь. Твірна лінія мат. — лінія, що своїм рухом утворює яку-небудь поверхню. Твірна основа лінгв. — основа, від якої утворюється похідне слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
- твірний — ПОЧАТКО́ВИЙ (від якого або з якого починається щось; характерний для початку якоїсь дії, якогось процесу), ВИХІДНИ́Й, ВІДПРА́ВНИ́Й, ПЕРВИ́ННИЙ, ПЕ́РШИЙ, ПЕРВОРО́ДНИЙ книжн., ПЕРВОЗДА́ННИЙ книжн. Словник синонімів української мови