1. Словник синонімів української мови

тип

II. ВИД (група предметів, явищ, занять і т. ін., що виділяється за спільними ознаками), ТИП, РІЗНО́ВИД, РІЗНОВИ́ДНІСТЬ рідше. Серед розмаїтих видів зброї в нашій боротьбі за мир одною з перших треба назвати літературу (М. Рильський); За останній час створено чотири нових типи електронних.. машин (І. Цюпа); Притча фактично є поширеним різновидом байки (з журналу); Мінеральна вода — це різновидність підземної води (з журналу).

I. О́БРАЗ (узагальнений характер, створений письменником, митцем), ТИП, ТИПА́Ж, ПО́СТАТЬ, ФІЗІОНО́МІЯ рідше. "Пісня про рушник" — це пісня про матір. Образ матері — один із центральних у творчості Малишка (з мемуарів); Раніше легше літераторам писалось: якщо вже негативний тип — то негативний, позитивний — то позитивний. А зараз химерять, химерять і ніяк не домовляться (В. Дрозд); Дослідник (О. Білецький) характеризує особливості розповіді, типажу, соціальних конфліктів в оповіданнях Марка Вовчка (з журналу); По селу про нього ходило багато всяких переказів і легенд. Із цих оповідань фізіономія його вимальовувалась, як фізіономія сільського чудака (І. Сенченко).

ТИП зневажл. (людина з дивними або негативними рисами), ТИ́ПУС зневажл., ТИ́ПИК зневажл., СУБ'Є́КТ зневажл., ФРУКТ зневажл., СУ́БЧИК зневажл. Ференц над вухо пояснив лейтенантові, що суб'єкт з портфелем справді спекулянт.. Черниш теж бачив цього типа вдень. Він терся серед бійців, питав золота (О. Гончар); — Я ще й досі обличчя цього типуса перед собою бачу. Такий сопливий молодий хлопчак (В. Собко); — Побачите ось Фігурняка, що це за фрукт. Ви тільки придивіться до нього (О. Сизоненко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тип — тип 1 іменник чоловічого роду зразок, образ тощо тип 2 іменник чоловічого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
  2. тип — (машин) модель, зразок, марка; (у творі) герой, персонаж; (людей) ґатунок, категорія, сорт; (цікавий) індивід, індивідуум, екземпляр, (підозрілий) СУБЄКТ, д. фрукт. Словник синонімів Караванського
  3. тип — Образ, форма, зразок Словник чужослів Павло Штепа
  4. тип — (франц. type, від грец. τύπος – відбиток, форма, зразок) 1. Зразок, модель для групи предметів; форма чого-небудь; вид, рід, різновидність чого-небудь. 2. Найвища систематична категорія (таксон), що об’єднує споріднені класи тварин. Деякі... Словник іншомовних слів Мельничука
  5. тип — ТИП, ч. 1. род. у. Зразок, модель, форма, яким відповідає певна група предметів, понять, явищ. Все одно мама і сестри звичок своїх і типу господарства не змінять (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  6. тип — А, ч. Чоловік, хлопець. Що за тип? Де ти з ним познайомилась? Словник сучасного українського сленгу
  7. тип — ч. 1》 род. -у. Зразок, модель, форма, властивість, яким відповідає певна група предметів, понять, явищ. || Певна множина об'єктів. 2》 род. -у, спец. Найвища категорія в систематиці тварин і рослин, що об'єднує споріднені класи. Тип квіткових рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. тип — Одиниця в систематиці організмів, що включає близькоспоріднені класи. Універсальний словник-енциклопедія
  9. тип — Тип, -пу і -па, -пові; ти́пи, -пів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. тип — ТИП, ч. 1. род. у. Зразок, модель, форма, яким відповідає певна група предметів, понять, явищ. Все одно мама і сестри звичок своїх і типу господарства не змінять (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  11. тип — Тип, -пу м. 1) Типъ. Виковувався з українки самостійний історичний тип. Морд. Пл. 93. 2) Печатаніе, изданіе. Заздалегідне словце до другого типу («Досвіток» Куліша, 1876). Словник української мови Грінченка