тисячний

ВЕЛИ́КИЙ (який перевищує інші подібні кількістю), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ЗНАЧНИ́Й, ЧИСЛЕ́ННИЙ, СЕРЙО́ЗНИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ПРЕВЕЛИ́КИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., НЕЗЛІЧЕ́ННИЙ підсил., НЕЗЛІЧИ́МИЙ підсил., НЕЗЧИСЛЕ́ННИЙ підсил., ВЕЛИЧЕ́ННИЙ розм. підсил., НЕСОСВІТЕ́ННИЙ розм. підсил., СТРАШНИ́Й розм. підсил., ТИ́СЯЧНИЙ розм., ВА́ЛЬНИЙ діал. Вона жила великою сім'єю, з дочками, сиротами-внуками (Панас Мирний); Коли поїзд зупинився на станції Жмеринка, до нього відразу ж підійшов чималий гурт залізничників (М. Стельмах); Треба, щоб військо стояло напоготові побіля границі (кордону), та ще, щоб немала і сила (Г. Квітка-Основ'яненко); Противник теж підкинув значні сили піхоти (О. Гончар); Там (у Петрівцях) була численна й добра книгозбірня (Н. Рибак); Серйозних втрат зазнав ворог від наших військових флотилій (з журналу); Розгромлені в запеклих боях, котились за Дніпро величезні гітлерівські полчища (О. Довженко); Кругом хати росли старі велетенські волоські горіхи (І. Нечуй-Левицький); Каже (внук), ніби то далекі світи, превелике множество (кількість) планет (І. Цюпа); В момент атомного вибуху виділяється колосальна кількість енергії (з журналу); Грандіозна маніфестація виходить на вулиці... (І. Микитенко); Війна принесла народові незліченні біди, нечувані руйнування (І. Цюпа); По отавах і зайвих полях паслись незлічимі гурти овець (Д. Мордовець); Немов незчисленні орди дикунів-велетнів,.. шуміли сосни (С. Васильченко); Заспівав (співець), і юрба величенна, Мов життя на той час запинила (зупинила) (Леся Українка); Квитки (до театру) коштують, мабуть, суму несосвітенну (О. Полторацький); І дворянства страшну силу У мундирах розплодила (Т. Шевченко); Він, мов справжній суддя слідчий, не переставав тягти з нього жили тисячними питаннями (І. Франко); Не ножем, а гарматами воює, то є ціла армія вальна (Л. Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тисячний — ти́сячний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тисячний — ТИ́СЯЧНИЙ, а, е. 1. Числівник порядковий, який відповідає кількісному числівнику ти́сяча 1. Тисячну з початку року плавку видано вчора на печі № 1 першого мартенівського цеху Макіївського заводу (з газ.). 2. Який складається з тисячі яких-небудь одиниць. Словник української мови у 20 томах
  3. тисячний — -а, -е. 1》 Числ. порядк., відповідний до кільк. числ. тисяча (у 1 знач.). Тисячна частка. 2》 Який складається з тисячі яких-небудь одиниць. || Який складається з величезної кількості кого-, чого-небудь, який обчислюється тисячами. 3》 Численний, незліченний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тисячний — Ти́сячний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. тисячний — ТИ́СЯЧНИЙ, а, е. 1. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника ти́сяча 1. Тисячну з початку року плавку видано вчора на печі № 1 першого мартенівського цеху Макіївського заводу ім. Кірова (Роб. газ., 31.VII 1965, 1). Словник української мови в 11 томах