тисячний
ти́сячний
-а, -е.
1》 Числ. порядк., відповідний до кільк. числ. тисяча (у 1 знач.). Тисячна частка.
2》 Який складається з тисячі яких-небудь одиниць.
|| Який складається з величезної кількості кого-, чого-небудь, який обчислюється тисячами.
3》 Численний, незліченний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тисячний — ти́сячний прикметник Орфографічний словник української мови
- тисячний — ТИ́СЯЧНИЙ, а, е. 1. Числівник порядковий, який відповідає кількісному числівнику ти́сяча 1. Тисячну з початку року плавку видано вчора на печі № 1 першого мартенівського цеху Макіївського заводу (з газ.). 2. Який складається з тисячі яких-небудь одиниць. Словник української мови у 20 томах
- тисячний — ВЕЛИ́КИЙ (який перевищує інші подібні кількістю), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ЗНАЧНИ́Й, ЧИСЛЕ́ННИЙ, СЕРЙО́ЗНИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ПРЕВЕЛИ́КИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., НЕЗЛІЧЕ́ННИЙ підсил., НЕЗЛІЧИ́МИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- тисячний — Ти́сячний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тисячний — ТИ́СЯЧНИЙ, а, е. 1. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника ти́сяча 1. Тисячну з початку року плавку видано вчора на печі № 1 першого мартенівського цеху Макіївського заводу ім. Кірова (Роб. газ., 31.VII 1965, 1). Словник української мови в 11 томах