тисячний
ТИ́СЯЧНИЙ, а, е.
1. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника ти́сяча 1.
Тисячну з початку року плавку видано вчора на печі № 1 першого мартенівського цеху Макіївського заводу ім. Кірова (Роб. газ., 31.VII 1965, 1).
◊ Ти́сячна ча́стка (до́ля і т. ін.):
а) частка, доля чого-небудь, одержана від ділення на тисячу;
б) дуже мала частина чого-небудь.
Здійснись хоч одна тисячна доля її побажань — ні Григорію, ні коневі, ні Султанові не бачити б ясних берегів Тихого океану (Довж., І, 1958, 76);
Спеціалісти.. створили прилад, який дає змогу самостійно читати книжки, журнали навіть людині, у якої збереглися тисячні частки зору (Веч. Київ, 14.III 1969, 2);
В(у) ти́сячний раз — без ліку, багаторазово.
Поліцейський в чорнім плащі.. сонно маха прутиком у повітрі і, може, в тисячний раз поглядає на ті ж самі доми (Коцюб., II, 1955, 412).
2. Який складається з тисячі яких-небудь одиниць.
— Нас уже не може задовольнити той тисячний загін козаків, який нам досі пощастило зібрати, — вів далі Потьомкін, прихильно зазираючи у вічі Головатому (Добр., Очак. розмир, 1965, 8);
// Який складається з величезної кількості кого-, чого-небудь, який обчислюється тисячами.
Вони стояли перед тисячним натовпом (Ю. Янов., II, 1958, 226);
Дощ напускався, крапотів наче з ясного неба. Зашумів понад лісом, наближався тисячним кришталевим шерхотом (Гончар, III, 1959, 393);
Найкращою порою року в Чорноморському заповіднику є рання весна, коли сюди прибувають тисячні зграї птахів і повітря сповнюється невгамовним пташиним співом (По заповідних місцях.., 1960, 11).
3. Численний, незліченний.
Він, мов справжній суддя слідчий, не переставав тягти з нього жили тисячними питаннями (Фр., III, 1950, 78);
Я очі розплющу — і тисячні очі Засяють зі мною, мов краплі роси (Мал., Запов. джерело, 1959, 41);
Тисячні факти і події власного життя, потрапляючи до творчого горнила письменника [І. Франка], виходили звідти уже узагальнені, типізовані (Рад. літ-во, 7, 1966, З1).
Значення в інших словниках
- тисячний — ти́сячний прикметник Орфографічний словник української мови
- тисячний — ТИ́СЯЧНИЙ, а, е. 1. Числівник порядковий, який відповідає кількісному числівнику ти́сяча 1. Тисячну з початку року плавку видано вчора на печі № 1 першого мартенівського цеху Макіївського заводу (з газ.). 2. Який складається з тисячі яких-небудь одиниць. Словник української мови у 20 томах
- тисячний — -а, -е. 1》 Числ. порядк., відповідний до кільк. числ. тисяча (у 1 знач.). Тисячна частка. 2》 Який складається з тисячі яких-небудь одиниць. || Який складається з величезної кількості кого-, чого-небудь, який обчислюється тисячами. 3》 Численний, незліченний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тисячний — ВЕЛИ́КИЙ (який перевищує інші подібні кількістю), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ЗНАЧНИ́Й, ЧИСЛЕ́ННИЙ, СЕРЙО́ЗНИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ПРЕВЕЛИ́КИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., НЕЗЛІЧЕ́ННИЙ підсил., НЕЗЛІЧИ́МИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- тисячний — Ти́сячний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)