1. Словник синонімів української мови

тлінний

СМЕ́РТНИЙ (який не може жити вічно), ТЛІ́ННИЙ, УМИРУ́ЩИЙ (ВМИРУ́ЩИЙ), СМЕРТЕ́ЛЬНИЙ. Та й убився (ніж) так глибоко в серце, що порвав би два життя одразу, якби віла смертною вдалася (Леся Українка); Безсмертя — то ж начебто і є зупинена мить, заповітна мрія кожного, хто приходить на цю землю. Хто приходить і б'ється в пошуках істини.. що є нетлінним у тобі, тлінному (Є. Гуцало); На який же чорт ці зорі — довічні, невмирущі, цей місяць, ця земля — все це німе, мертве — і невмируще, а я — вмирущий, я — живий, тямущий (Б. Грінченко); Інші властивості спільні усім сотворінням смертельним — м'якість гнучка, порожнеча (всередині), розклад нарешті (М. Зеров).

ТИМЧАСО́ВИЙ (який триває, існує або діє протягом деякого часу, непостійно), ДОЧА́СНИЙ, ЧАСОВИ́Й заст.; ТЛІ́ННИЙ книжн. (який піддається тлінню, руйнуванню). Третій батальйон стояв у тимчасовій обороні серед степових горбів та балок по виноградних плантаціях (О. Гончар); "Це лихо дочасне, не вічне!" — думаю (Марко Вовчок); Це лихо часове, — воно швидко минається (Словник Б. Грінченка); Він знав кожного селянина, його життя, характер і думки, знав його жінку і дітей, його скарб тлінний і нетлінний (М. Коцюбинський). — Пор. недовгові́чний.

ШКІДЛИ́ВИЙ (який шкодить комусь, чомусь, перев. здоров'ю, погано впливає на когось, щось), НЕЗДОРО́ВИЙ, ЗЛІ́СНИЙ, ВАДЛИ́ВИЙ, ВАДКИ́Й рідше, ПОГА́НИЙ розм., ЗЛИЙ розм., ШКОДЛИ́ВИЙ розм., ОТРУ́ЙНИЙ розм., ТЛІ́ННИЙ книжн. Горький все намовляє мене іти туди (на гору) на ніч, щоб стріти там схід сонця, але я зрікаюсь, бо не спати ніч уважаю шкідливим (М. Коцюбинський); Тут з'являється ангел-утішитель і випроваджує нещасних з темного завулка, з нездорового повітря на свіжий, ясний світ Божий (Н. Кобринська); У рисовому господарстві дуже злісними бур'янами є просянки (з журналу); В багатьох (криницях) вода з точки зору медицини погана (з газети); (Любов:) Бути щасливою самій і дати щастя іншому, що ж тут злого? (Леся Українка); Ще єсть погорджені у племені грибів: Ніхто ніколи їх не смажив і не їв, Одні бо не смачні, а другі ще й шкодливі (переклад М. Рильського); Та пісня має у собі щось отруйне (М. Коцюбинський); Бува, як недруг тлінним духом тобі нашепче щось у вухо, — одплюнь, працюй, будуй і рий (П. Тичина). — Пор. згу́бний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тлінний — Ледве живий [I] Словник з творів Івана Франка
  2. тлінний — тлі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. тлінний — Тимчасовий, минущий, смертний, вмирущий; (запах) трупний; (вплив) згубний, шкідливий, розтлівущий. Словник синонімів Караванського
  4. тлінний — див. недовговічний Словник синонімів Вусика
  5. тлінний — [тл’ін:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  6. тлінний — Гнильний, гнилячий, гнилючий, гнилий, див. тлінь Словник чужослів Павло Штепа
  7. тлінний — ТЛІ́ННИЙ, а, е. 1. книжн. Який піддається тлінню, руйнуванню; тимчасовий, минущий. Він знав кожного селянина, його життя, характер і думки, знав його жінку і дітей, його скарб тлінний і нетлінний (М. Словник української мови у 20 томах
  8. тлінний — -а, -е. 1》 книжн. Який піддається тлінню, руйнуванню, забуттю; тимчасовий, минущий. 2》 книжн. Власт. тліні, тліну, викликаний ними. Тлінний запах. 3》 перен. Який має негативний, розкладницький вплив на кого-, що-небудь; шкідливий, згубний. 4》 діал. Виснажений, знесилений; ледве живий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. тлінний — Тлі́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. тлінний — ТЛІ́ННИЙ, а, е. 1. книжн. Який піддається тлінню, руйнуванню; тимчасовий, минущий. Він знав кожного селянина, його життя, характер і думки, знав його жінку і дітей, його скарб тлінний і нетлінний (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  11. тлінний — Тлінний, -а, -е 1) Тлѣнный. 2) Изможденный, истощенный. Рк. Левиц. у нього ледь тлінна душа в тілі. Онъ еле дышетъ. Словник української мови Грінченка