тривкий

ДОБРО́ТНИЙ (зроблений добре, з високоякісного матеріалу), ТРИВКИ́Й розм.; ДОБРОЯ́КІСНИЙ, ВИСОКОЯ́КІСНИЙ, Я́КІСНИЙ розм. (який цілком задовольняє певні вимоги). — На рами можна й сосну брати, а таку деревину тільки для шаф красивих, добротних... (А. Шиян); Люди кажуть: нема над мої ложки. І легкі, й зручні, й тривкі (І. Франко); Доброякісна упаковка; Високоякісні лаки; Руди набурив для печі і сірого вапняку, і якісну надвечір плавку зварив важку (М. Рудь).

МІЦНИ́Й (який важко піддається руйнуванню, важко ламається, б'ється, рветься, а також перен.), ТРИВКИ́Й, МІЦНЮ́ЩИЙ підсил. розм., КРІ́ПКИ́Й розм., СИ́ЛЬНИЙ діал., ТРИВА́ЛИЙ розм., НЕЗЛА́МНИЙ (НЕЗЛО́МНИЙ) (якого не можна розбити, зламати, зруйнувати тощо); НЕБИТКИ́Й (про посуд, скло тощо — який не розбивається при падінні чи ударі); НОСКИ́Й (перев. про одяг — який довго носиться, не рветься); ДЕБЕ́ЛИЙ розм. (про масивні вироби з дерева, заліза тощо); ФУНДАМЕНТА́ЛЬНИЙ (зроблений добре, на тривалий час); НЕРОЗРИ́ВНИЙ (якого не можна розірвати); НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕРУШИ́МИЙ розм. (про відносини, зв'язки). Тая сила, що марна була на війні, Будувала підвалини й мури міцні (Леся Українка); .- .Обоє ще молоді, міцну сім'ю створили б... (О. Гончар); Бідні люди хотіли собі побудувати дім тривкий, кам'яний, вигідний (І. Франко); Лід кріпкий, хоч гармати коти (М. Номис); Проти двох камениць були сильні, великі дубові брами в мурі (Лесь Мартович); В вас залізні панцирі незломні, і щити черлені при плечі, і латинські ковані шоломи (Н. Забіла); Небиткий посуд; Дебелі ворота з дашком були засунені (П. Панч); Фундаментальна споруда; А сміливий нащадок Прометея Знаходив смутну долю свого предка: Вигнання, муки, нерозривні пута (Леся Українка); Непорушна дружба між народами України і Грузії має багатовікову історію (з газети).

ПОЖИ́ВНИЙ (який містить необхідні для живлення організму речовини; цілком придатний для їжі), ЖИВИ́ЛЬНИЙ, ПОЖИТО́ЧНИЙ розм., ЗАЖИ́ВНИЙ діал.; КАЛОРІ́ЙНИЙ (який має достатню кількість калорій); СИ́ТНИ́Й, ТРИ́ВНИ́Й, ТРИВКИ́Й рідше (який добре тамує голод). Морозиво — досить поживна річ. Будучи ж, як вам відомо, старим парубком, я повинен, так би мовити, сам дбати про своє прохарчування (П. Загребельний); При змиві безпосередньо втрачається сам ґрунт разом з повним набором живильних речовин (з журналу); Харч хоч і простий, зате пожиточний (П. Колесник); — Налийте мені вина і підкладіть щось калорійне (Н. Рибак); Обід подали хороший, ситний (М. Коцюбинський); Панам подавали смачні й тривні потрави (І. Нечуй-Левицький); Я згадав далекі гони і тридцятий рік грімкий,.. кусень хліба свій тривкий... (М. Рудь).

ПОСТІ́ЙНИЙ (який не змінюється, зберігає свій склад, розмір, форму, силу, вияв тощо), СТА́ЛИЙ, НЕЗМІ́ННИЙ, ТРИВКИ́Й, СТАБІ́ЛЬНИЙ книжн., КОНСТА́НТНИЙ книжн.; ТВЕРДИ́Й, НЕПОХИ́ТНИЙ, НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗЛА́МНИЙ (НЕЗЛО́МНИЙ) (який твердо встановився); ЗВИЧА́ЙНИЙ, ЗВИ́ЧНИЙ (завжди той самий); НАСКРІЗНИЙ (який зберігається від початку до кінця чогось); НЕВІДЛУ́ЧНИЙ, НЕРОЗЛУ́ЧНИЙ (який завжди буває при комусь, чомусь). Під час вечері Мишуня налаштовував радіоприймача, який живився постійним струмом від батареї (Ю. Яновський); Досвідчене око могло помітити одразу, що ця громіздка, неохайна колона, розтягнувшись на кілометр чи й більше, не являє собою сталу бойову одиницю (О. Гончар); Слід пам'ятати, що все ж в людській натурі є якийсь такий "незмінний фонд", що як він щезне, то зникне й саме розуміння про людину, як про певний біологічний тип (Леся Українка); Сів на коня, в якого, мов граніт, Була тривка і дужа міць копит (переклад М. Бажана); Стабільні ціни; Штучне перетворення динамічного в житті на константне в мистецтві виявляється в тому, що художній образ відтворює типові для задуму митця предмети і явища дійсності (з журналу); (Дудар:) Держава потребує хліба .. Ви мусите його продати не спекулянтові, а державі за тверду ціну (І. Микитенко); Так по частинах народжувалася перша наукова карта Аральського моря, яка і в середині двадцятого сторіччя є кращим і єдиним непохитним посібником для навігаторів і для географічного вивчення Аральського моря (З. Тулуб); Життя попівське так ув'язнене в одвічні рами, так опреділене на багато літ уперед. Прикріплене до непорушної доктрини, робить і саму касту непорушною (Г. Хоткевич); (Прісцілла:) Не може зламати людська воля те, що Бог створив незламним (Леся Українка); Вона вгляділа незвичайні рум'янці на їх щоках і прикмітила, що в їх мова мовиться не якась звичайна, щоденна, а ходиться їм про щось інше (І. Нечуй-Левицький); В аудиторії почало розвиднятися, потроху світлішати, обличчя проступили зі звичними своїми рисами та рум'янцями (Є. Гуцало); Тему ..співдружності митців Рильський зробив наскрізною в своїй творчості (Ю. Мартич); Та ось сокира готова.. Готова невідлучна товаришка селянина (І. Франко); Вона (сопілка) — нерозлучна супутниця вівчарів і пастушків (збірник "Бойківщина").

СИ́ЛЬНИЙ (який відзначається великою фізичною силою), ДУ́ЖИЙ, МІЦНИ́Й, ПОТУ́ЖНИЙ, МОГУ́ТНІЙ підсил., ЗДОРО́ВИЙ розм., ДВОЖИ́ЛЬНИЙ підсил. розм., СТОЖИ́ЛЬНИЙ підсил. розм., СТОСИ́ЛИЙ підсил. поет., МОГУ́ЧИЙ підсил. заст., МО́ЖНИЙ заст., КРІ́ПКИЙ рідше; ПОВНОСИ́ЛИЙ (повний сил, енергії); СНАЖНИ́Й діал. (сильний, не виснажений); М'ЯЗИ́СТИЙ, М'ЯЗУВАТИЙ, МУСКУЛИ́СТИЙ, МУСКУЛЯ́СТИЙ, ЖИ́ЛАВИЙ (який має розвинені м'язи); ТРИВКИ́Й (фізично витривалий). Він був виспаний, здоровий і сильний, тіло переливалося мускулами (Григорій Тютюнник); На лихо собі Корній вдався парубком гарним, — високий, дужий, у плечах широкий (Леся Українка); Шумейко, міцний дід років 60-ти, майструє за столом модель парусного судна (П. Кочура); Вся увага хлопцева скупчилася на двох потужних звірах (турах) (П. Загребельний); За три місяці напівголе орля перетворилося на могутнього грізного птаха (З. Тулуб); (Іван:) І був у того чоловіка один одним син, гарний парубок і здоровий такий, що й вола б надвоє роздер (М. Кропивницький); Ми — двожильні. Ми виживем, інші ж навіки пропали (А. Малишко); А коник у мене справний. На вигляд він, може, й не показний, зате двожильний (Є. Кравченко); Він (солдат) помужнів. Вітчизна крила Йому незборені дала. Він полетів — орел стосилий, В сто раз сильніший за орла! (М. Гірник); — Ой же сильний він, кріпкий! — сказала Яринка (П. Тичина); При оглядинах Гаркуша не забракував нікого, всі були здорові, повносилі (О. Гончар); Коляску вкотили Мелашка і дядько Захар — дебелий, жилавий санітар (А. Хижняк); Чоловік, худий і зниділий, але з природи кремезний та тривкий, копає ту нивку великою мотикою (Леся Українка).

ТРИВА́ЛИЙ (який довго тривав або триває), ДО́ВГИЙ, ДОВГЕ́НЬКИЙ розм., ДОВГОТРИВА́ЛИЙ, ДОВГОЧА́СНИЙ, ДОВГОВІ́ЧНИЙ, ДОВГОТЕРМІНО́ВИЙ, ДОВГОСТРОКО́ВИЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ (БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ), ЗАТЯЖНИ́Й, ТЯГУ́ЧИЙ, ПРОДО́ВЖНИЙ розм., ПРОТЯЖНИЙ діал., ТРИВКИ́Й рідко; ОБЛО́ЖНИЙ (ОБЛІ́ЖНИЙ) розм. (про дощ, сніг). А їх розмови часом були досить тривалі (Л. Смілянський); Люди слебезували про їх довгі гулянки удвох поза городом (Панас Мирний); Друзі дивляться малюнки довго, уважно. Але довгеньке мовчання. Тривога чи непевність (Т. Масенко); Хліб засихає в полі, спалений довготривалою спекою (П. Колесник); Він збирався в довгочасний політ (М. Трублаїні); За своє довговічне існування Києву доводилося не раз боронитись і бути дощенту зруйнованим (П. Панч); Остап завтра їде в довготермінову відпустку (В. Козаченко); Довгострокова угода; Довгострокові прогнози; Лине нескінченна пісня над степом (А. Хижняк); Сі години безконечні! Кожна з них — замерзла вічність (Леся Українка); До темряви й до реального стану повертала його ломота в костях від безкінечного сидіння (І. Багряний); Наганяли на неї хворощі затяжні осінні дощі (П. Загребельний); Сидять (солдати) купами вподовж усього ешелону, навпроти своїх вагонів, ведуть тягучі розмови (О. Гончар); Яким не міг винести того погляду і спустив униз очі. Заморочений гуком голосів і новими враженнями, черв'як сильно завертівся десь під самим серцем і викликав протяжний, довгий біль (Н. Кобринська); А за вікном січе і січе дощ. Це вже почались, певно, обложні (І. Цюпа).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тривкий — (який виявляє витривалість) міцний, твердий, непорушний. Словник синонімів Полюги
  2. тривкий — Що означає прикметник тривкий, а що – тривний? Тривкий – якого важко зіпсувати, зруйнувати, зламати, розбити, порвати; міцний, стійкий, витривалий. Тривке дерево, тривка опора, тривке щастя. Тривний – який добре вгамовує голод; поживний, ситний. Тривна страва. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. тривкий — тривки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  4. тривкий — Міцний, дужий, сильний, тривалий, сталий, П. стійкий, твердий, непохитний, (- опертя) надійний, непорушний, (до посухи) витривалий Словник синонімів Караванського
  5. тривкий — [триеўкий] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  6. тривкий — Тривкий і тривалий Тривала дружба чи тривка? Вогнетривка цегла чи вогнетривала? — постає питання перед людьми, що не замислились над походженням цих прикметників і їхніми значеннєвими функціями. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  7. тривкий — ТРИВКИ́Й, а́, е́. 1. Який важко зруйнувати, зіпсувати; який не можна легко зламати, розбити, порвати й т. ін.; міцний. Бідні люди хотіли собі побудувати дім – тривкий, кам'яний, вигідний (І. Франко); Любили ми броню міцнішу від вогню. Словник української мови у 20 томах
  8. тривкий — -а, -е. 1》 Який важко зруйнувати, зіпсувати; який не можна легко зламати, розбити, порвати й т. ін.; міцний. Тривке дерево. || Твердий. || Добротний, доброякісний. || Стійкий, надійний. || Який довго зберігається, не зникає. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. тривкий — Тривки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. тривкий — ТРИВКИ́Й, а́, е́. 1. Який важко зруйнувати, зіпсувати; який не можна легко зламати, розбити, порвати й т. ін.; міцний. Бідні люди хотіли собі побудувати дім — тривкий, кам’яний, вигідний (Фр., III, 1950, 113); Любили ми броню міцнішу від вогню. Словник української мови в 11 томах