тривога

НЕБЕЗПЕ́КА (можливість якогось нещастя, лиха, катастрофи); ЗАГРО́ЗА, ГРОЗА́ підсил. (можливість або неминучість виникнення нещастя, лиха і т. ін.); РИ́ЗИК (РИСК рідше) (усвідомлювана можлива небезпека); ТРИВО́ГА (стан небезпеки, що вимагає активних дій). Люди зовсім не думали про небезпеку, що їм загрожувала (О. Іваненко); Над ним нависла загроза арешту (О. Гончар); Потопальський так і закам'янів біля дверей, відчуваючи, що справжня гроза над його головою тільки збирається (Ю. Збанацький); Зволікати, однак, означало піддавати себе невиправданому ризику (М. Олійник); Аркадій знав, що Нестор не тільки не боїться риску, а навпаки, охоче гониться до будь-якого азарту (Ірина Вільде); В садку з'явилася гусінь. Тривога! (О. Донченко).

НЕСПО́КІЙ (відсутність душевного спокою), НЕПОКІ́Й рідше, НЕЗЛА́ГОДА, ХВИЛЮВА́ННЯ підсил., СУМ'ЯТТЯ́ підсил., КАЛАМУ́ТЬ підсил. розм., НЕВПО́КІ́Й заст.; ЗАНЕПОКО́ЄННЯ, О́СТРАХ, ТРИВО́ГА підсил. (у передчутті чогось недоброго, поганого). Чорна ніч таїла в собі дух неспокою, передчуття якоїсь невловимої тривоги (Я. Качура); З душею, повною переживань і непокою, ходив Цзі по шляху (О. Досвітній); Богдан не хотів при Штепі признаватись Степурі у своїх незлагодах душевних та гризотах (О. Гончар); Мстислав намагався бути спокійним, але його хвилювання помітили всі (А. Хижняк); Владислав Вікентійович повертався з села до інституту. В душі його — сум'яття, в голові — безладне клуботання думок (І. Волошин); До дніпровських чорториїв славні вершники ідуть, пил бійцям очей не виїв, а на серці каламуть... (С. Голованівський); "Швидко повернетесь?" А в очах і туга, і занепокоєння. Передчувало, мабуть, дитяче серце (Ю. Збанацький); Тодозя почувала якусь тривогу в душі, яку, певно, почувають серни, коли углядять рушницю вловчого, націлену на їх серце (І. Нечуй-Левицький). — Пор. збу́дження, 1. турбо́та.

ТРИВО́ГА (тривожна метушня), ПЕРЕПОЛО́Х, ТРУСАНИ́НА розм., ТРУС розм., ТРУ́СА діал., АЛЯ́РМ заст. Закипіла на Вкраїні Страшенна тривога, Як на шляху піднялася Сірома убога (П. Куліш); Отака-о Глибока Долина тепер — уся шкереберть; переполох та трусанина.. З-під вітряка вихопилась ціла юрба з кіллям, з вилами та коні за поводи (А. Головко); Заснув він смачно так, як сплять всі добрі люди, Що щиро стережуть добро своїх панів... Як ось — трус, галас, крик!.. весь двір загомонів (П. Гулак-Артемовський); Кожен день — як вибух і як штурм. Шалений марш напружень і енергій, Салют, і виклик сурм, і натиск, і алярм (М. Бажан).