тривога

ТРИВО́ГА, и, ж.

1. Неспокій, збентеження, викликані якимсь побоюванням, страхом перед чимось, передчуттям неприємного, небезпечного.

Раїса усе поглядала туди [на небо], з тривогою думаючи, чи втечуть вони од бурі (М. Коцюбинський);

Хоча плацдарм був уже досить широкий і зовні становище здавалося більш-менш нормальним, – Хому проймала дедалі гостріша тривога. По численних, на перший погляд зовсім незначних прикметах він визначав, що справи тут кепські (О. Гончар);

Двоє крайніх вікон на третьому поверсі зустріли Юрка чорним мовчанням. І одразу ж холодним крилом черкнула по серцю тривога (Ю. Мушкетик);

// перев. мн. Хвилювання, переживання, що порушують душевний спокій.

Дізнала Галя теж усякі .. тривоги та радощі, та тугу, та щастячко, невідомісінькі їй до того часу (Марко Вовчок);

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспані тривоги (В. Симоненко);

Зося, як більшість дівчат, в стані душевної тривоги була переконана, що коли вона любить хлопця, то й він має неодмінно любити її (М. Стельмах).

2. Метушня, шарпанина, переполох.

Закипіла по Вкраїні Страшенна тривога, Як на шляхту піднялася Сірома убога (П. Куліш);

Уранці гомін та тривога по двору. Тетянка плаче, старий Гримач без шапки ходить, розхристаний та все питає: – Де моя Катря? Де моя дитина люба? (Марко Вовчок);

Тут незабаром прилетів патруль, Знялася заметня, тривога, шуканина, І дівчину знайшли (Леся Українка);

Тривожно перебігають по ній [дарабі] гуцули... Гук, і неспокій, і тривога на дарабі. Назріває трагедія (Г. Хоткевич).

3. Стан, що вимагає активних дій; загроза, небезпека.

Мітинг триває. Але раптом – тривога! Робітничі пости біля Арсеналу бачать: наближаються до Арсеналу військові частини (О. Довженко);

Перемога! Вікон маскувати вже не треба, .. коли тривога... (І. Нехода);

В садку з'явилася гусінь. Тривога! (О. Донченко);

// Умовний сигнал, що сповіщає про небезпеку, загрозу або про битву, бій.

Трубить [Турн] в ріжок! – оп'ять [знову] тривога! Кричать, біжать, спішать якмога; Великая настала січ! Троянці дуже славно бились, Рутульці трохи поживились, Насилу розвела їх ніч (І. Котляревський);

Затрубили в труби, забили в бубни по всьому таборі. Тривога пішла по цілому таборі (І. Нечуй-Левицький);

Люди познімали з плечей торби, розташувалися на короткий відпочинок. Раптом хтось крикнув: “Повітря!” Деякі попадали на землю, деякі застрибали в окопи. Тривога виявилася даремною (Григорій Тютюнник).

(1) Бойова́ триво́га – сигнал про початок воєнних операцій.

Сигнал бойової тривоги раптом порушив спокій (Д. Ткач).

△ (2) Пові́тря́на триво́га – сигнали, які попереджують про наближення ворожої авіації, про наліт з повітря.

Раптом в ніжні звуки рояля вдираються інші: виття сирени, гудки заводів. Повітряна тривога (І. Кочерга).