тямитися

РОЗУМІ́ТИСЯ на чому, в чому (бути обізнаним в чому-небудь, мати знання, досвід в якій-небудь галузі), РОЗБИРА́ТИСЯ, РОЗУМІ́ТИ, ТЯ́МИТИ також що, розм., ЗНА́ТИСЯ на чому, розм., ПЕ́ТРАТИ у чому і без додатка, розм., КУМЕ́КАТИ у чому, розм., ТЯ́МИТИСЯ на чому, ТЯМКУВА́ТИ розм., МЕТИКУВА́ТИ у чому, розм., ШУРУ́ПАТИ також чого, розм., ШУ́ПИТИ розм., ШНИ́ПОРИТИ діал. Чим менше людина розуміється на якісь справі, тим рішучішими, безапеляційнішими бувають її присуди (М. Рильський); Козаков, розглядаючи їх (документи хорвата), удавав, що цілком у них розуміється (О. Гончар); Яворницький добре розбирався в старовинних грошах і зразу ж оцінив музейне значення знахідки (І. Шаповал); Василь Карпець, вусатий дядько, ..не згірш цигана розбирався на конях (М. Стельмах); Розуміє він, як глуха в танцях (прислів'я); Режисер нічого не розуміє на кілях (кораблів), але йому не подобається така непропорційність (Ю. Яновський); Фуль сказав Олександрові, що його генерали недосвідчені і нічого не тямлять у військових справах (П. Кочура); (Учителька:) Треба діло робити. От інспектор приїде, треба, щоб тямили (учні) задачі та вміли швиденько їх робить (Олена Пчілка); До землянки привели жінку, яка зналася на старосвітській народній медицині (Л. Дмитерко); (Учитель танців:) Це такий танець, що його тільки удвох танцювати. Баришні, хто з вас хоч трохи в культурі петрає? (Є. Кравченко); Раділа (Настя) про себе, що вже й вона кумекає в грамоті (В. Речмедін); Світові думи, безперечно, клопочуть літнє товариство, не лише на буденних справах вони тямляться (К. Гордієнко); — Знаємо ми, — сказав бригадир, — що ти тямкуєш на конях (К. Гордієнко); Він трошки метикує на політиці (Я. Качура); — Плоти теж потрібні. Ти думаєш, я в цім ділі не метикую? (І. Цюпа); (Семен (бере листи):) Ану, Іване, прочитай..! Ти ж хвалився, що трохи шурупаєш грамоти (М. Кропивницький); Я трошки шуплю в землі і вгадаю її нутро (О. Кониський); Він таки трохи шнипорить у малярстві (Т. Шевченко).