1. Словник синонімів української мови

удостоювати

I. НАГОРОДИ́ТИ кого, що — чим і без додатка (дати нагороду кому-небудь, дати що-небудь у винагороду за якісь заслуги і т. ін.), ПОЖА́ЛУВАТИ кого чим, кому що, заст., ірон.; ВІДЗНА́ЧИТИ (виділити кого-, що-небудь серед інших похвалою, нагородою тощо); ВИ́НАГОРОДИТИ (дати що-небудь як нагороду за якісь послуги або заслуги, плату за працю тощо); ПРЕМІЮВА́ТИ (перев. грішми); УДОСТО́ЇТИ (ВДОСТО́ЇТИ) кого-що, книжн. (визнати кого-, що-небудь гідним високої оцінки, нагороди, звання тощо); УШАНУВА́ТИ (ВШАНУВА́ТИ), ПОШАНУВА́ТИ розм. (чим — оцінюючи заслуги, нагородити кого-небудь чимось на знак пошани). — Недок.: нагоро́джувати, жа́лувати, відзнача́ти, винагоро́джувати, преміюва́ти, удосто́ювати (вдосто́ювати), ушано́вувати (вшано́вувати). Даліло, мила, за твоє кохання Чим можу я тебе нагородити? (Леся Українка); ..По прибутті в Англію англійський король за вірну службу нібито пожалував (Денікіну) титул лорда (О. Гончар); Відзначити передовиків; Треба винагородити хлопців за бездобичну екскурсію, дати їм грошей і пустити трохи погуляти (Г. Хоткевич); Удостоїти конкурсну роботу золотої медалі; Сумлінно й ретельно підтримував Петро Конашевич тих, хто його вшанував гетьманською булавою (З. Тулуб); Похвалити мусять, а може, цяцечкою пошанують — яку-небудь гарнесеньку на ріжок або на шию (Марко Вовчок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удостоювати — удосто́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. удостоювати — зап., визнавати гідним, сподобляти, робити честь кому; (нагороди) відзначати; (виявляти повагу) ушановувати: дк. УДОСТОЇТИ: (з ч. не) не завдати собі труду що зробити <н. не удостоїти погляду = не завдати собі труду глянути>. Словник синонімів Караванського
  3. удостоювати — Вшановувати, вшанувати, повшановувати, ушановувати .ушанувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. удостоювати — УДОСТО́ЮВАТИ (ВДОСТО́ЮВАТИ), юю, юєш, недок., УДОСТО́ЇТИ (ВДОСТО́ЇТИ), о́ю, о́їш, док., кого. 1. чого. Визнавати кого-, що-небудь гідним високої оцінки, нагороди, звання і т. ін. Дипломну роботу Васильківського – пейзаж “По Дінцю” (1885... Словник української мови у 20 томах
  5. удостоювати — (вдостоювати), -юю, -юєш, недок., удостоїти (вдостоїти), -ою, -оїш, док., перех. 1》 чого.Визнавати кого-, що-небудь гідним високої оцінки, нагороди, звання і т. ін. 2》 чим або з інфін., рідко чого. Виявляти до кого-небудь свою увагу, прихильність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. удостоювати — УДОСТО́ЮВАТИ (ВДОСТО́ЮВАТИ), юю, юєш, недок., УДОСТО́ЇТИ (ВДОСТО́ЇТИ), о́ю, о́їш, док., перех. 1. чого. Визнавати кого-, що-небудь гідним високої оцінки, нагороди, звання і т. ін. Словник української мови в 11 томах