удостоюватися

ОДЕ́РЖАТИ (прийняти те, що надано за певну діяльність, роботу і т. ін. — звання, посаду, нагороду, покарання і т. ін.), ОТРИ́МАТИ, ДІСТА́ТИ, ДОБУ́ТИ, ЗДОБУ́ТИ, ЗАСЛУЖИ́ТИ, УДОСТОЇТИСЯ (ВДОСТОЇТИСЯ), ЗАРОБИ́ТИ розм. — Недок.: оде́ржувати, отри́мувати, дістава́ти, добува́ти, здобува́ти, удосто́юватися (вдосто́юватися), заробля́ти. Чоботи наваксував (Охрім), в нагрудний карманчик ланцюжок повісив і кожному зустрічному хвалився, що одержав у нагороду іменні золоті часи (Григорій Тютюнник); За свій дерев'яний стиль він отримав срібну почесну чарку (Леся Українка); Згідно з законом дістали (жінки) покарання (О. Гончар); Весело й тяжко згадувати нам тебе, старий наш діду Києве!.. Скільки-то князів, лицарства і гетьманів добуло, воюючи за тебе, слави (П. Куліш); Софійські ворота Києва після 1240 року здобули назву Батиєвих (з газети); — Працював непогано і заслужив велику срібну медаль на виставці в Москві (В. Кучер); Удостоїтися премії ім. Т. Шевченка; За кілька день Біда відбуватиме кару. Заробив якусь кількість нарядів (М. Трублаїні); Після великої зими Вернувся і Максим безногий: В поході, каже, загубив. Та срібний хрестик заробив! (Т. Шевченко).