удостоюватися

зап., бути гідним, заслуговувати на <�мати> честь, сподоблятися; док. УДОСТОЇТИСЯ, стати гідним, заслужити честь; (похвали) ІД. приподобитися.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удостоюватися — удосто́юватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. удостоюватися — УДОСТО́ЮВАТИСЯ (ВДОСТО́ЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УДОСТО́ЇТИСЯ (ВДОСТО́ЇТИСЯ), о́юся, о́їшся, док. 1. чого. Одержувати високу оцінку, нагороду, звання і т. ін. Багато хто з-поміж наших письменників удостоївся звання лауреата (П. Словник української мови у 20 томах
  3. удостоюватися — (вдостоюватися), -ююся, -юєшся, недок., удостоїтися (вдостоїтися), -оюся, -оїшся, док. 1》 чого. Одержувати високу оцінку, нагороду, звання і т. ін. 2》 чого або з інфін., а також без додатка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. удостоюватися — ОДЕ́РЖАТИ (прийняти те, що надано за певну діяльність, роботу і т. ін. — звання, посаду, нагороду, покарання і т. ін.), ОТРИ́МАТИ, ДІСТА́ТИ, ДОБУ́ТИ, ЗДОБУ́ТИ, ЗАСЛУЖИ́ТИ, УДОСТОЇТИСЯ (ВДОСТОЇТИСЯ), ЗАРОБИ́ТИ розм. — Недок. Словник синонімів української мови
  5. удостоюватися — УДОСТО́ЮВАТИСЯ (ВДОСТО́ЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УДОСТО́ЇТИСЯ (ВДОСТО́ЇТИСЯ), о́юся, о́їшся, док. 1. чого. Одержувати високу оцінку, нагороду, звання і т. ін. Словник української мови в 11 томах