1. Словник синонімів української мови

уже

БІ́ЛЬШЕ (ужив. у заперечних конструкціях зі значенням закінчення, припинення певної дії, відсутності або неможливості її в майбутньому), БІЛЬШ рідше, УЖЕ́ (ВЖЕ), ДА́ЛІ, ВІДНИ́НІ (підкреслюється ознака неможливості дії в майбутньому); ДО́ВШЕ (при дієсловах зі значенням тривалої дії). — Ви нічого не бачили? Коли не бачили, то я таке вчиню, що ви і справді вже більше й не бачитимете нічого (І. Нечуй-Левицький); — Браття моє миле! — рече тоді полковник Шрам. — Тяжко моєму серцю! Не здолаю більш од вас таїтись! (П. Куліш); Однак запізнілого скрику того ніхто з них уже не чув, бо автобус рвонувся вперед, і все заглушила музика, яку водій увімкнув на повну силу (О. Гончар); Село не буде терпіти далі пакості!.. (М. Коцюбинський); — Нехай же знов моя коса чорніє, мов жалоба! Я сеї барви не зміню віднині вже до гроба (Леся Українка); "Покину матір! Довше не видержу", — думала Маруся (І. Нечуй-Левицький). — Пор. нада́лі.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уже — уже́ частка незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. уже — Вже Словник чужослів Павло Штепа
  3. уже — УЖЕ́ (ВЖЕ). 1. присл. Указує на остаточне здійснення чи настання дії, явища, ознаки, стану. Уже і сонечко зійшло, Уже й зайшло, смеркати стало (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. уже — Вірьовка Словник застарілих та маловживаних слів
  5. уже — (вже). 1》 присл. Указує на остаточне здійснення чи настання дії, явища, ознаки, стану. || розм. Уживається у функції ствердж. речення. || Указує на певну зміну якоїсь дії, ознаки або предмета, місця, часу і т. ін. 2》 присл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. уже — та й уже́. І все, й кінець. Підпара насував брови.— Тепер він (бунтар) панське бере, а пождіть трохи — візьме і ваше.. Забере в мене, в тебе, Максиме; а тоді і в бідніших. Від них життя не буде.. Що там! Постріляти та й вже (М. Фразеологічний словник української мови
  7. уже — Уже́, присл.; уже́ б, уже́ ж Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. уже — УЖЕ́ (ВЖЕ). 1. присл. Указує на остаточне здійснення чи настання дії, явища, ознаки, стану. Уже і сонечко зійшло, Уже й зайшло, смеркати стало (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  9. уже — Уже нар. Уже, ужъ. Іди зіма до Бучина, бо вже ти нам докучила. Ном. № 622. Така вже вдача собача. Ном. № 2941. А вже ж! Конечно. А повінчаємось у неділю? — А вже ж. Шевч. 504. А що вже. Что же касается до. А що вже Василько — тихий, сумний. МВ. ІІ. Словник української мови Грінченка