ужиток

МАЙНО́ (речі, які комусь належать на правах власності), ДОБРО́, ПОЖИ́ТОК, ПОЖИ́ТКИ, СТА́ТКИ, МАЄ́ТОК розм., МАЄ́ТНІСТЬ розм., ВЖИ́ТОК (УЖИ́ТОК) заст., ФОРТУ́НА заст.; ЗБІ́ЖЖЯ (хатні, господарські, особисті речі); НА́ДІБОК, СКАРБ розм. (перев. речі домашнього вжитку); РУХО́МІСТЬ (речі, які можуть бути переміщені з одного місця на друге); ХУДО́БА діал., ХУДО́БИНА діал. (перев. господарські речі); МАНА́ТКИ розм., МАНА́ТТЯ розм., БЕ́БЕХИ зневажл. (дрібні домашні та особисті речі). Перон завалений купами тюків, чемоданів, ящиків, скринь та усякого хатнього майна (І. Кочерга); Ніхто й гадки не мав хапати й спасати своє добро й усякі свої пожитки з наметів (І. Нечуй-Левицький); Дядечко статечно поздоровкався, оглянув наші статки, що настовбурчились на току, і невиразно сказав: — Хе (М. Стельмах); Кай з Іваном сходили до Стрия, принесли Іванові маєтки (Г. Колісник); Острозькі здобули визнання й шану не тільки своїми маєтностями, але передусім ратною звитягою, державною мудрістю, благотворними діяннями (з журналу); — Хіба ж ви не знаєте, що на мужицьких ужитках хирляві та кволі вимирають (М. Стельмах); По п'ятилітнім життю в Парижі він прибув з родиною до Галичини, де за останки колишньої фортуни закупив убоге гірське сільце (І. Франко); Вранці-рано.. піднялась у палаці біганина. То збирали в чемодани збіжжя Василя Семеновича (Панас Мирний); Далі маленька господиня знайшла десь капусти, сала й увесь хазяйчин надібок і почала поратися (Б. Грінченко); Те, що предки потом збили, Скарб, худобу накопили — Все козак прогайнував (Л. Боровиковський); Сухоребра кошлата корівчина.. була єдиною рухомістю на нашому дворі (Ю. Збанацький); А старости все своє та своє торочать: і скоту багато, і воли, і корови, і коні, і всяка худоба (Грицько Григоренко); А якось-то навернулася (дівка) у свою слободу, бачить, що Пархім, зоставшись після батька сам собі господар, не знає нічого і не вміє кінців ні у чому звести, а худобини до гаспида! (Г. Квітка-Основ'яненко); Економ своєю.. властю велів запакувати всі його манатки на його двоколіску.. і разом з тим добром відвезти його в село (І. Франко); (Котька:) Ми попросимо вас звільнити наше чисте приміщення! Беріть ваші бебехи — і під тринадцять богів! (Ю. Яновський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ужиток — ужи́ток 1 іменник чоловічого роду використання ужи́ток 2 іменник чоловічого роду майно Орфографічний словник української мови
  2. ужиток — Застосування, користування, використання, вжиття; ЖМ. ВИГОДА. Словник синонімів Караванського
  3. ужиток — УЖИ́ТОК (ВЖИ́ТОК), тку, ч. 1. Використання, застосування чого-небудь; користування чим-небудь. Порох, який приніс капітан, лишився без ужитку (І. Словник української мови у 20 томах
  4. ужиток — (вжиток), -тку, ч. 1》 Використання, застосування чого-небудь; користування чим-небудь. Виходити з ужитку. Предмети широкого вжитку. 2》 перев. мн., заст. Майно, добро; достатки. 3》 розм. Користь, вигода. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ужиток — Ужи́ток, -тку, в -тку Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ужиток — УЖИ́ТОК (ВЖИ́ТОК), тку, ч. 1. Використання, застосування чого-небудь; користування чим-небудь. Порох, який приніс капітан, лишився без ужитку (Фр. Словник української мови в 11 томах
  7. ужиток — Ужиток, -ку м. 1) Польза. Ой з нашого закохання ні слави, ні вжитку. Мет. 78. З мене нема громаді ніякого вжитку. Стор. І. 229. 2) Потребленіе. На хазяйський вжиток. 3) ужитки. Достатки, имущество. Оставляю тобі.... Словник української мови Грінченка