ужиток

УЖИ́ТОК (ВЖИ́ТОК), тку, ч.

1. Використання, застосування чого-небудь; користування чим-небудь.

Порох, який приніс капітан, лишився без ужитку (Фр., VI, 1951, 159);

Водички з джерела лиш на потреби вжитку ледве вистачає (Ле, Міжгір’я, 1953, 102);

Тут [в МТС] стільки машин стоїть без ужитку, і в той же час в одному Кам’яному Броді непочатий край роботи! (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 180);

Олесь Гончар тяжіє до надання слову більшого значення, ніж те, що воно має в буденному вжитку, він робить його місткішим, вагомішим (Рад. літ-во, 4, 1968, 46).

Бу́ти в ужи́тку — бути у користуванні, застосуванні;

Вихо́дити (ви́йти) з ужи́тку див. вихо́дити;

Предме́ти (ре́чі) дома́шнього (ха́тнього) вжи́тку — предмети (речі), якими повсякденно користуються в побуті;

Предме́ти (това́ри) широ́кого вжи́тку — предмети (речі), які мають широке використання, застосування.

Небаченими темпами розвиватиметься виробництво продуктів харчування, одягу, взуття та інших товарів широкого вжитку (Ком. Укр., 8, 1964, 8);

Увійти́ в [широ́кий, щоде́нний] ужи́ток — почати широко використовуватися, щоденно застосовуватися.

Все гребла [Соломія] в свою скриню, складала в торбину срібні полтиники, й карбованці, що тоді ввійшли в ужиток (Кучер, Трудна любов, 1960, 136);

В щоденний ужиток радянського народу все більше входить правило: «Всі за одного і один за всіх» (Ком. Укр., 6, 1960, 51).

2. перев. мн., заст. Майно, добро; достатки.

Великі болота-багнюки Поганськими вжитками гатили [русини]. — І саквами, й опанчами, й кожухами, І всяким добром половецьким Мости мостили (Мирний, V, 1955, 264);

— Хіба ж ви не знаєте, що на мужицьких ужитках хирляці та кволі вимирають (Стельмах, Хліб.., 1959, 381).

3. розм. Користь, вигода.

В млині робота не важка, Та не який од неї й вжиток (Щог., Поезії, 1958, 363);

Вона ще вчора надумала, що з нашого закохання нічого не буде — ні щастя, ні вжитку (Вовчок, VI, 1956, 276);

Все треба було зрозуміти й зробити в одну хвилю, поки дараба не пролетить нас, бо інакше керма пішла би на воду, і там уже з неї нема вжитку (Хотк., II, 1966, 396).