1. Словник синонімів української мови

усміхнений

УСМІ́ХНЕНИЙ (ВСМІ́ХНЕНИЙ) (з усмішкою), УСМІ́ХНУТИЙ (ВСМІ́ХНУТИЙ), ОСМІ́ХНЕНИЙ рідше, РОЗСМІ́ШЕНИЙ рідше; УСМІ́ШКУВАТИЙ розм., УСМІ́ШЛИВИЙ розм. (з усмішкою; схильний усміхатися). Вона всміхнена, а він сумний, нахмурений (Лесь Мартович); Об'єктив фотоапарата увічнив усмішкувате добре обличчя батька (Н. Рибак); Черниш оглядається і не бачить уже тих знайомих, благодушних, лукаво усмішливих облич, які він звик бачити у своєму взводі (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усміхнений — усмі́хнений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. усміхнений — див. веселий Словник синонімів Вусика
  3. усміхнений — [ўсм'іхнеинией] = всміхнений м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. усміхнений — УСМІ́ХНЕНИЙ (ВСМІ́ХНЕНИЙ), УСМІ́ХНУТИЙ (ВСМІ́ХНУТИЙ), а, е. Який усміхається, усміхнувся. Та сама бричка, що вполудне одвозила заплакану стару німку до залізниці, привезла увечері скромно усміхнену молоденьку панну Зоню (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  5. усміхнений — (всміхнений), усміхнутий (всміхнутий), -а, -е. Який усміхається, усміхнувся. || З усмішкою, який криє в собі усмішку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. усміхнений — УСМІ́ХНЕНИЙ (ВСМІ́ХНЕНИЙ), УСМІ́ХНУТИЙ (ВСМІ́ХНУТИЙ), а, е. Який усміхається, усміхнувся. Та сама бричка, що вполудне одвозила заплакану стару німку до залізниці, привезла увечері скромно усміхнену молоденьку панну Зоню (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах