1. Словник синонімів української мови

хвала

СЛА́ВА (загальне визнання кого-, чого-небудь як знаменитого, авторитетного і т. ін.), ІМ'Я́ з означ.; ЗНАМЕНИ́ТІСТЬ, СЛАВНОЗВІ́СНІСТЬ, ПРОСЛА́ВА (широка, особлива популярність); ЛА́ВРИ мн. (як символ слави); БЕЗСМЕ́РТЯ уроч. (вічне існування в пам'яті людей як знак загального визнання кого-, чого-небудь); ЛУНА́ розм. (відзвук слави); ХВАЛА́, ПОХВАЛА́ заст., ОСА́ННА заст. (кому, чому — уславлення кого-, чого-небудь). Багатьом з них (бійців) ніколи вже не повернутись до рідної хати.. Пронесуть вони славу Вітчизни своєї по багатьох містах і поляжуть навіки (О. Довженко); Запорука його (А. Бучми) славнозвісності — у народності (П. Тичина); Про козака Мамая не одну вже сотню літ ішли слава й прослава (О. Ільченко); Вам (борцям) спліта побідні лаври Наша збурена доба, Бо то ви у ній створили Громадянина з раба (М. Чернявський); Я син землі, що родить хліб і мрію. Вона безсмертя кожному дала — Поету, космонавту, гречкосію (Д. Павличко); Робила як могла, щоб таки добра луна дійшла до того, кого мені треба (Ганна Барвінок); Моя книжка — осанна вічному, творчому життю (Уляна Кравченко).

СЛА́ВА вигук, ХВАЛА́, ОСА́ННА церк. (виражає схвалення, визнання і т. ін.). (Єпископ:) Що Бог тобі показує? (Парвус:) Вогненний круг спускається на мене і голоси мені співають "слава"! (Леся Українка); Хвала руці трудівника І розуму невтомі! Хай разом розум і рука живуть у нашім домі! (М. Рильський); Збулось! У нас, у пастирів, месія Родився вчора! — Загуло у Віфлеємі на майдані: — Месія! Іісус! Осанна! (Т. Шевченко).

ХВАЛА́ (висловлення найвищої оцінки комусь, чомусь), УСЛА́ВЛЕННЯ, ЗВЕЛИЧА́ННЯ, ПРОСЛАВЛЯ́ННЯ, ГІМН, ПСАЛО́М, ДИФІРА́МБ, ПАНЕГІ́РИК (перебільшена похвала). Віддавна смілості й одвазі шумить по всесвіту хвала (М. Рильський); І сорок літ ішов Франко-сіяч.. І спів його звучав не раз як плач, І плач його звучав як гімн народу (Д. Павличко); З криком в небо устає новий псалом залізу (П. Тичина); Коли Хома занадто вже розходився, співаючи дифірамби своїм мінометам, хтось навіть осадив його спокійним жартом (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвала — (висловлювання високої оцінки комусь) звеличання, уславлення, книжн. панегірик. Словник синонімів Полюги
  2. хвала — хвала́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. хвала — |по|хвальба, величання, прославляння, уславлення; ФР. слава, ОСАННА. Словник синонімів Караванського
  4. хвала — [хвала] -ли, д. і м. -л'і Орфоепічний словник української мови
  5. хвала — ХВАЛА́, и́, ж. 1. Вияв високої оцінки комусь, чомусь; уславлення, похвала. Ледачая хвала сама себе хвалить (Номис); А подивися та спитай! Що там твориться у тім раї! Звичайне, радость [радість] та хвала! Тобі єдиному святому За дивнії твої діла!... Словник української мови у 20 томах
  6. хвала — -и, ж. 1》 Похвала, уславлення. 2》 Урочисте звеличання, прославляння кого-, чого-небудь; гімн. Складати хвалу. Співати хвалу. 3》 у знач. присудк. сл. Вигук, що передає захоплення, величання, визнання кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. хвала — хвали́ти Бо́га. 1. у знач. вставн. словоспол. Уживається для вираження задоволення, заспокоєння, морального полегшення у зв’язку з чим-небудь. — Ну, хвалить Бога, що Настя знайшла собі роботу!... Фразеологічний словник української мови
  8. хвала — Хвала́, -ли́, -лі́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. хвала — ХВАЛА́, и́, ж. 1. Похвала, уславлення. А подивися та спитай! Що там твориться у тім раї! Звичайне, радость [радість] та хвала! Тобі єдиному святому За дивнії твої діла! Отим-бо й ба! Хвали нікому, А кров, та сльози, та хула, Хула всьому! (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  10. хвала — Хвала, -ли ж. Хвала, хваленіе, похвала. Ледачая хвала сама себе хвалить. Ном. № 2562. Честь Богу, хвала і вам на здоров'я. Ном. № 10008. хвалу бо́гові оддав. Восхвалилъ Бога. МВ. І. 16. хвалу за хвіст тягти. Шутливо: быть звонаремъ. Словник української мови Грінченка