1. Словник синонімів української мови

хвицати

БРИКА́ТИ (про копитних тварин — підкидати зад і задні ноги, а також бити, битися при цьому однією або обома задніми ногами), БРИКА́ТИСЯ, КО́ПАТИ, ХВИЦА́ТИ, ХВИЦА́ТИСЯ, ВИХА́ТИ розм., ВИХА́ТИСЯ рідше, ФИЦА́ТИ рідше, ФИ́ЦКАТИ рідше, ФИЦА́ТИСЯ рідше, ФИ́ЦКАТИСЯ рідше; ВИБРИ́КУВАТИ (раз у раз грайливо брикати, стрибати). — Док.: брикну́ти, брикну́тися, ко́пнути, хвицну́ти, хвицону́ти підсил. вихну́ти, фицну́ти. Лиш коней держатиме (Славко) більше: молодих лошаків, бо він любить придивлятися, як вони брикають (Л. Мартович); — Купив (батько) коня такого, що копає й кусає, та й підкував на всі чотири ноги (Л. Мартович); Реве він (олень), б'є вовків рогами, хвицає, але не відступає люта зграя (З. Тулуб); Покупці оглядають коні навкруги, заглядають їм в роти, оглядають зуби. Коні пручаються, задирають голови, хвицаються (І. Нечуй-Левицький); Пан коня штиркає, нагайкою крає, А кінь вже й виха, і хропе!.. (М. Костомаров); Від самого коня на цій половині (ярмарку) вимагалося небагато: доброї робочої сили, апетиту і всяких-таких манер, аби не фицкався чи не гриз за плече нового хазяїна (Ірина Вільде); На березі ставу вибрикувало теля (І. Цюпа).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвицати — хвица́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. хвицати — (- тварин) вихати, брикати, (- людей) копати ногою <�ногами> Словник синонімів Караванського
  3. хвицати — див. бити Словник синонімів Вусика
  4. хвицати — ХВИЦА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. кого, що. Бити однією або обома задніми ногами (про копитних тварин); брикати, вихати. Погонич од злості передавав ті [пайові] стусани коням.. Словник української мови у 20 томах
  5. хвицати — -аю, -аєш, недок. 1》 перех. і неперех. Бити однією чи обома задніми ногами (про копитних тварин); брикати, вихати. || Граючись, пустуючи, обороняючись і т. ін., бити чи робити різкі рухи ногою або ногами (про людей). 2》 неперех., перен., розм. Виявляти норовистість; капризувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хвицати — Хвица́ти, -ца́ю, -ца́єш і хвиця́ти, -ця́ю, -ця́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. хвицати — ХВИЦА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. перех. і неперех. Бити однією або обома задніми ногами (про копитних тварин); брикати, вихати. Погонич од злості передавав ті [пайові] стусани коням.. Словник української мови в 11 томах
  8. хвицати — Хвицати, -цаю, -єш гл. О лошади: бить задними ногами. Помалу ходіть коло коня, бо він хвицає. Васильк. у. Знай, кобило, де брикати, а тут тобі вже не хвицати. КС. 1882. IX. 586. Словник української мови Грінченка