1. Словник синонімів української мови

хижак

ЕКСПЛУАТА́ТОР (той, хто привласнює продукти чужої праці), ВИЗИ́СКУВАЧ, ХИЖА́К, КРОВОПИ́ВЕЦЬ розм., КРОВОПИ́ВЦЯ розм., КРОВОЖЕ́Р розм., СПРУТ розм., ПАРАЗИ́Т розм., П'Я́ВКА розм., ЖИВОДЕ́Р розм., ШКУРОДЕ́Р розм., ШКУРОЛУ́П розм., ЖИВОЇ́Д розм., ЖИВОЛУ́П розм. Експлуататор бачить (у гуцулі) лиш матеріал для визиску, бездушний інвентар (Г. Хоткевич); На рідкість жорстокими визискувачами виявились поміщики Базилевські (О. Гончар); Пливуть золоті річки і спадають в кишені тим, хто сам не робить, всяким хижакам (М. Коцюбинський); Цілі покоління проливали свою кров у боротьбі проти.. всяких.. п'явок і кровопивців (В. Еллан); — А я й не знав, Терентію, що ви такий живодер. Досі думав, що ваша рука лише на карбованці лежить, а тепер ви її на душу положили (М. Стельмах); — Коли забирати землю в живоїдів, то в усіх чисто (І. Муратов). — Пор. гноби́тель.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хижак — хижа́к 1 іменник чоловічого роду, істота хижа́к 2 іменник чоловічого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
  2. хижак — Хижий звір <�тварина>, (що живиться надлом) шакал, (хто) П. визискувач, кровопивець, кровожер, п. акула, яструб Словник синонімів Караванського
  3. хижак — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  4. хижак — [хиежак] -ака, м. (на) -аку/-аков'і, мн. -аки, -ак'іў Орфоепічний словник української мови
  5. хижак — ХИЖА́К, а́, ч. 1. Хижа тварина, хижий звір. – Дикі Вівці давно вигибли від пазурів та зубів Вовків та інших хижаків (І. Франко); Служба боротьби з акулами на узбережжі Австралії веде постійний нагляд за хижаками моря... Словник української мови у 20 томах
  6. хижак — -а, ч. 1》 Хижа тварина, хижий звір. || мн. хижаки, -ів. Родина жуків, які поїдають дрібних комах і личинок. || перен., розм. Літак, пілот, який здійснює розбійницькі нальоти на мирну країну; стерв'ятник. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. хижак — Хижа́к, -ка́; -жаки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. хижак — ХИЖА́К, а́, ч. 1. Хижа тварина, хижий звір. — Дикі Вівці давно вигибли від пазурів та зубів Вовків та інших хижаків (Фр., IV, 1950, 120); Служба боротьби з акулами на узбережжі Австралії веде постійний нагляд за хижаками моря... Словник української мови в 11 томах
  9. хижак — Хижак, -ка м. Хищникъ. К. ПС. 6. Настигає хижаків у полі. К. МБ. 265. Хижаки добро його розносять. К. Іов. 11. Словник української мови Грінченка