хіть

БАЖА́ННЯ чого, з інфін, і без додатка (внутрішня потреба чого-небудь, зацікавленість у здійсненні чого-небудь, володінні чим-небудь), ХОТІ́ННЯ рідше, ХІТЬ перев. до чого або з інфін., розм., ВО́ЛЯ у знач. предик.; НА́СТРІЙ з інфін., перев. з запереченням, у знач. предик., ОХО́ТА до чого, з інфін., СХОТІ́НКА рідше (схильність, звичайно не постійна, робити що-небудь, займатися чим-небудь у той чи інший час); ГОТО́ВНІСТЬ з інфін., до чого (згода, бажання відразу ж зробити що-небудь). Він відчув непереможне бажання намалювати когось з казахів (З. Тулуб); Народна воля і хотіння, єдина думка і порив На боротьбу нас надихають, щоб для Вітчизни кожен жив (Р. Братунь); Семенко усю свою хіть, що мав до господарства, з хати на клуб переніс (І. Муратов); — Хай іде своїм власним шляхом! — Це — його воля, його право (О.Донченко); — Сьогодні, Олександре Сергійовичу, я не зможу наспівувати — немає настрою (І. Шаповал); На неї найшла охота до танців (І. Нечуй-Левицький); Юрій Матвійович галантно уклонився перед жінкою, виказуючи готовність одразу ж розповісти про задум вчених народознавців (І. Волошин). — Пор. I. 1. по́тяг, 1. пра́гнення.

БАЖА́ННЯ звичайно без додатка (любовне, чуттєве прагнення до кого-небудь), ЖАДА́ННЯ, ПОЖАДА́ННЯ рідше, ПО́ТЯГ, ПРИ́СТРАСТЬ підсил., ЖАГА́ підсил. поет.; ПО́ХІТЬ, ХІТЬ (до кого і без додатка — грубо-хтивий статевий потяг). І вона (Антоніна) тікала од нього (Івана), залишивши в ньому бажання (М. Коцюбинський); Задля тої ласухи жадання тіла часом були.. дужчими від поривів душі (О. Ільченко); Тут же за столом і дружина його з сестрою, гарненькою восьмикласницею Люсею, об'єктом гарячої пристрасті.. студентка Мандрики (А. Головко); (Маріквіта:) Квітки з гранати, то знак жаги (Леся Українка); Я так мов бачу, Христофоре, Як ти зійшов із корабля, Як під ногами, наче море, Гойдалася чужа земля; Як череваті лицеміри Хвалу пречистій воздали І як дівча червоношкіре Вони із хіті розп'яли (Д. Павличко).

ПОТРЕ́БА (відчуття необхідності задовольнити щось, робити щось, діяти певним чином), ХІТЬ розм., ПО́ТРІ́БКА розм., ЗНА́ДОБА розм., КРА́ЙНІСТЬ підсил. розм., НУЖДА́ заст., розм., НА́ДОБА діал., ПОДО́БА діал.; ДІ́ЛО розм., ДІ́ЛЬЦЕ розм. (ділова потреба); ПО́ПИТ, ПО́КУП розм. (потреба у якомусь товарі з боку покупця). Почув (Лазар) потребу, щоб хата сповнилась криком, гамором, рухом, щоб стіни двигтіли, вікна бряжчали і все тріщало (М. Коцюбинський); Шевченко читав усе, що виходило з-під пера Пушкіна. Взагалі начитаність його і хіть до читання були величезні (М. Рильський); — Певно, пише твій татунь з Канева, а може, й грошаки шле на якусь потрібку (І. Нечуй-Левицький); (Глоба:) Кожне твоє слово гостре. (Явдоким:) Сам його сталю, сам і гострю та ще й не на торг, а задля хатньої знадоби (М. Кропивницький); Я Садовських сама не знаю і їхати з ними учителькою їх дочки рішитись не могла б без великої крайності (Леся Українка); Хтось доглядає там душу в гуцулі, поезію, нужду, потребу освіти; експлуататор бачить лиш матеріал для визиску (Г. Хоткевич); — Двері одімкни, нехай так і будуть, можу тебе по надобі і вночі покликати (С. Скляренко); Чого мені журитися? Якая подоба? (І. Манжура); (Матушка гуменя:) Ну, кажи, молодице, яке там діло у тебе. (Кнуриха:) Ми прийшли, матушко, прохати вас — прийміть нас до себе (Панас Мирний); — У мене до вас, товаришу Мартинов, дільце є (О. Донченко); Вона непогано плете різні шерстяні речі, на які є завжди попит (Є. Гуцало); Як нема покупу, то вони (крамарі там, чи що) дешево продаватимуть кожухи (Словник Б. Грінченка). — Пор. 1. пра́гнення.